Читать «У серці Африки, або Пригоди Аллана Квотермейна» онлайн - страница 278

Від цього малюнка я вжахнувся, але дещо заспокоївся, коли вона ласкаво кивнула мені головою й узялася за четвертий малюнок. Вона намалювала людину, знову схожу на сера Генрі і двох жінок, себе і Зорайю, які стояли, обійнявши його і тримаючи над ним меча на знак захисту і заступництва.

Зорайя, яка весь цей час дивилася на нас, особливо на сера Генрі, схвально нахилила голову. Нарешті Нілепта змалювала схід сонця, пояснивши, що має йти, і що ми зустрінемося наступного ранку. Сер Генрі дивився так сумно, що, мабуть, бажаючи втішити його, Нілепта простягнула йому руку для поцілунку, що він і зробив з благоговінням. Зорайя, з якої Гуд увесь час не зводив очей і свого скельця, нагородила його, також простягти йому руку для поцілунку, хоча очі її були спрямовані на сера Генрі. Я радий зізнатися, що не брав участі в цій церемонії, жодна з королев не подала мені руки для поцілунку.