Читать «Панургове стадо» онлайн - страница 9

Пфейфер схопився в радісному збудженні.

— О, якби це тільки було можливо! Це… це моя золота мрія! Війна і революція викликали чортзна-який струс. Страйки, забастовки — буденний побутовий факт в усіх галузях виробництва. У мене в Гамбурзі, наприклад, уже не спокійно! Ясно, справа в різкому більшовицькому вітрі.

— Але чи не досить розмов? — запитав Батьянов. — Перейдемо до діла!

— Перейдемо до діла, — погодився Пфейфер, витираючи хустинкою спітніле від збудження обличчя.

— Гамі, ввімкни мотор! — голос Батьянова пролунав різко і владно, як удар маленького гонга. Оранг одним стрибком опинився за ширмою і рвонув рубильник. Динамо завило.

— На місце! — крикнув знову полковник, і Гамі слухняно став біля конвеєра.

— Ми продемонструємо дослід із збиранням моєї економічної форсунки для пароплавних котлів. Увага, я починаю!

Батьянов зробив було крок до ширми, але, завагавшись, підійшов до Гамі і, напівобнявши, ласкаво смикнув його за вухо.

— Гамі, дружище, давай попрацюємо, і добре попрацюємо! Розумнику мій, це ж наш останній екзамен!

У голосі полковника злилися ніжність і суворість. Ласкаво ляснувши оранга по спині, Батьянов зник за ширмою.

— Починаю! — пролунав звідти його голос, і в ту ж мить конвеєр подав частини форсунки. — Ну, Гамі, шквар! Так, молодчина! Закінчуй! Раз, два, три! Правильно. Цей процес треба виконувати за три секунди. Тепер другий! Добре! Поклади на місце! Правильно! Ти працюєш цілком автоматично, що й треба було довести!

Гамількар справді працював чітко і впевнено, без найменших вагань і заминок, від старання посапуючи потворним носом, що переходив безпосередньо в губу.

— Зверніть увагу, — крикнув Батьянов, — що він уже проробив три різних виробничих процеси, тоді як у вас на фабриці антропоїди пророблятимуть кожен лише один процес! А це в тисячу разів простіше. Одного разу я і Абдул, змінюючи один одного, примусили Гамі пропрацювати вісім годин з годинною перервою на обід. Ось вам і восьмигодинний робочий день! І Гамі не намагався навіть одійти від конвеєра. Він втягується в роботу, його злить і дивує, що частини, які він тільки-но згвинтив, одразу ж повертаються до нього в своєму попередньому вигляді. І він працює з ще більшим завзяттям, бажаючи вийти переможцем, — нарешті таки згвинтити їх. Ось саме на цій тваринній упертості і тримається вся моя система.