Читать «Простір неспокою» онлайн - страница 48

Рафаель перехопив косий погляд Гната і мовчки знизав плечима.

Розділ 5

Цунамі

Томах прибув на базу о десятій нуль-нуль за середньосонячним часом. Ліфт стрімко виніс його на верхній горизонт гігантської будівлі до входу в зал оперативного управління і зв’язку із секторами УАРС.

Станіслав пройшов до рядів головних пультів, над якими мерехтіли віоми оперативного зв’язку з іншими центрами УАРС, з патрулями, зі станціями СПАС на Землі, на інших планетах і в космосі.

Біля пультів відеоселекторів уже юрмилися начальники інших відділів, керівники оперативних рятувальних груп, начальники секторів. Був тут і Керрі Йос і Владибор Дикушин, начальник другого сектора, якому підлягала служба безпеки космічних сполучень Сонячної системи.

— Ну, що? — стиха запитав Томах у Керрі Йоса.

— Йде інформпошук, — відповів заклопотаний Керрі, — Антипротонне випромінювання само по собі не виникає. Зробили запит у служби Сонця, можливо, хромосферний спалах?..

— Навряд, — підійшов до них такий же заклопотаний Богданов. — Як правило, про спалахи на Сонці попереджають заздалегідь. Тут щось інше. До речі, як тобі інтуїція Грєхова? Тебе він теж розбудив?

— Аякже. Мій тезко не втратив форми, але й він не зміг би сказати, звідкіля в квадраті Трикутника антипротони. Щось багато сьогодні тут народу, твоя робота?

— Я зразу дав тривогу першого ступеня по управлінню і подзвонив Дикушину. Думаю, що це правильно…

Раптом людський натовп біля панорамного, на всю стіну, віома, зарухався. Хтось вивів оперативний зв’язок на загальні підсилювачі, й під склепінням залу пролунав спотворений відставаннями голос:

— Підійти до обсерваторії не можу! Захист не витримав… Радіація понад усякі норми!

— Що з обсерваторією? — гучно, на весь зал, запитав Дикушин.

— Обсерваторії як такої не існує, бачу частину відсіку забезпечення і блок антен, усе інше — хмара радіоактивного пилу!

— Повертайся! — наказав Дикушин. — До тебе зараз підійде “панцирник”, це його справа. Візьми ще один модуль і прочеши трасу за вектором Трикутника, може, хтось лишився живим.

Начальник сектора обернувся до людей, що обступили його.

— Закінчили пошук? Що це таке?

— Це космотрон-колайдер, — відповів один з операторів. — Три години тому там почався експеримент з антипротонним накачуванням. На виклики ніхто не відповідає… а за даними вимірів, випромінювання, яке знищило обсерваторію, повністю збігається з характеристиками космотрона.

Дикушин слухав незворушно, тільки розкосі очі його перетворилися на вузенькі щілини, ніби він намагався розгледіти щось за стінами залу.

— Зв’яжіться з науковим центром, потрібні точні дані максимального пучка: швидкість, маса, градієнт ослаблення, радіант розходження.

— Уже все відомо, — подав голос з третього ряду пультів чоловік у плетеній безрукавці. — Якщо промінь зачепить Марс, він здере з нього атмосферу й перетворить планету на гладеньку більярдну кулю!

Запала мертва тиша. Всі погляди були спрямовані на Дикушина. Той мовчки підійшов до свого пульта і сів у крісло.

— Увага! Патрулю УАРС зон Юпітера, поясу астероїдів, Марса і вільного простору — підготувати засоби для перехоплення антипротонного пучка!