Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 87

І. О. Зінченко

Від сукупності злочинів слід відрізняти вчинення особою складеного злочину. Це є важливим не тільки для визначення сукупності злочинів, а й для правильної кваліфікації вчинених діянь.

В теорії кримінального права давно усталилась думка, що складені злочини є спеціальними випадками врахованої законодавцем сукупності злочинів. Таке визначення не суперечить ознакам складеного делікту. В кожному випадку його вчинення так само, як і при сукупності, мають місце два чи більше окремих діяння, кожне з яких передбачено у окремій статті Особливої частини КК в якості самостійного складу злочину. Але, внаслідок органічного зв’язку між такими діяннями, законодавець об’єднує їх в одиничний складений злочин, який кваліфікується за однією статтею КК.

Отже, якщо вчинені особою дії (бездіяльність) хоча і передбачені в окремих статтях КК, але в законі існує норма, в якій закріплено відповідальність за їх «сумісне (спільне) вчинення» — сукупність злочинів не утворюється, а має місце одиничний складений злочин, що і враховується при кваліфікації. Наприклад, під час розбійного нападу потерпілому спричиняються тяжкі тілесні ушкодження. В даному випадку буде одиничний складений делікт, передбачений в ч. 4 ст. 187 КК. В той же час умисне вбивство особи під час розбійного нападу не утворює собою ознак складеного злочину, тому що не передбачено в КК в ускладненому вигляді. Тому такі дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (п. 6 ч. 2 ст. 115 і 4.4 ст. 187 КК).

В судовій практиці часто виникають проблеми відмежування сукупності від одиничного складеного злочину, причиною яких є неправильне розуміння ознак останніх.

Так, вироком Феодосійського міського суду АР Крим П. та Ш. засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України. Як визнав суд, 8 червня 2004 р., близько 2 год., П. та Ш., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на непрацюючому літньому майданчику за приміщенням магазину «Еллада» на вул. Куйбишева у м. Феодосії, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю вимагали від потерпілого Ч„щоб він залишив охоронювану ним територію. Після відмови останнього П. разом із Ш. завдали потерпілому кілька ударів у різні частини тіла, зокрема в голову. Внаслідок побиття потерпілому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження з тривалим розладом здоров'я.

У касаційному поданні заступник прокурора АР Крим, не оспорюючи правильності встановлення фактичних обставин справи, просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій засуджених.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав. З огляду на матеріали справи засуджені П. та Ш. грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства. Під час вчинення хуліганських дій вони побили і потерпілого Ч., заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. У зазначеному випадку хуліганські дії обох засуджених супроводжувалися умисним побиттям потерпілого, внаслідок чого йому було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження із тривалим розладом здоров’я (більше 21-го дня).