Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 85

І. О. Зінченко

Ідеальною сукупністю називають випадки, коли однією і тією ж дією винна особа вчиняє два чи більше злочинів, передбачених різними статтями КК. До її ознак належать такі;

1) наявність однієї дії, якою вчиняються два чи більше самостійних злочинів. Наприклад, суб’єкт підпалює будинок, внаслідок чого позбавляє життя потерпілого. Так, Д. зайшов на садову ділянку, що належала Ш. і переконавшись, що той спить в будинку, з помсти облив двері будинку бензином і підпалив. Пожежа знищила будинок і все майно, що в ньому знаходилось, а хазяїн отримав сильні опіки, від яких помер. Тут однією дією Д. вчинив два злочини: умисне знищення чужого майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК) і умисне вбивство з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК);

2) тісний зв’язок між злочинами: вони мають спільним елементом не тільки суб’єкта (як у реальній сукупності), а й спільну злочинну дію. При цьому іноді буває так, що ця дія є замахом на певний злочин, і одночасно містить у собі ознаки іншого, закінченого злочину.

Вказані ситуації здебільшого мають місце при, так званому, «відхиленні дії або удару». Так, О., бажаючи вбити А., стріляв у нього, але промахнувся і влучив у К., яка випадково опинилася на місці події. Такі дії слід кваліфікувати як замах на вбивство А. і на необережне вбивство К.

Багато питань, пов’язаних із кваліфікацією ідеальної сукупності, вирішуються в постановах Пленуму Верховного Суду України. Наприклад, у постанові від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про хабарництво» Верховний Суд роз'яснював (п. 7), що «давання й одержання як хабара предметів, збут і придбання яких є самостійним складом злочину (вогнепальної (крім гладкоствольної мисливської), холодної зброї, бойових припасів або вибухових речовин, наркотичних засобів, отруйних чи сильнодіючих речовин тощо), утворює сукупність злочинів і кваліфікується за відповідною частиною ст. 369 чи ст. 368 і тією статтею КК, яка передбачає відповідальність за збут або придбання цих предметів»;

3) злочини в ідеальній сукупності є різнорідними. З цього питання в юридичній літературі висловлені суперечливі думки. Так, В.П. Малков зазначав, що є підстави виділяти ідеальну сукупність однорідних і різнорідних злочинів. А.С. Нікіфоров вказував, що ідеальна сукупність можлива і тоді, коли однією дією вчиняється декілька злочинів, що охоплюються ознаками одного й того ж складу злочину, тобто припускав ідеальну сукупність тотожних злочинів.

На нашу думку, сутність ідеальної сукупності полягає саме в різнорідному характері злочинів, вчинених особою. Неможливо одною дією вчинити два однорідних злочини, що спрямовані на однакові або схожі безпосередні об'єкти і мають однакову форму вини (скажімо, одною дією вчинити грабіж і крадіжку). Тим більше неможливо одною дією вчинити два тотожних злочини (наприклад, одночасно дві крадіжки);