Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 82

Особливістю даної ознаки сукупності злочинів також є те, що поняття засудження розповсюджується тільки па вироки, винесені судами України. Відповідно до Закону від 3 березня 1998 р. № 140/98-ВР «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна не взяла на себе зобов’язання визнавати та враховувати вироки, винесені судами іноземних держав, зокрема, при вирішенні питання про встановлення факту сукупності злочинів.

4. При визначенні сукупності не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності з підстав, встановлених законом (ч. 1 ст. 33 КК). Тобто, як і при інших видах множинності, необхідною ознакою сукупності є збереження юридичних властивостей хоча б двох злочинів, які входять до цієї сукупності.

Отже, сукупність буде відсутньою, якщо хоча б один із двох злочинів було декриміналізовано або за один із двох злочинів особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі норм Загальної частини КК (статті 44–49, 97, 106 КК) чи у зв'язку із застосуванням спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених в окремих статтях Особливої частини КК.

Таким чином, для наявності сукупності злочинів повинні існувати юридичні наслідки раніше вчиненого злочину. Наприклад, особа вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, за який була звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям згідно зі ст. 45 КК Через деякий час дана особа знову вчинила злочин. Оскільки перший злочин вже не тягне за собою юридичних наслідків, то в даному випадку сукупність злочинів буде відсутньою.

Законодавче визначення сукупності не містить її поділу на види, але в судовій практиці і в науці кримінального права сукупність поділяють на два види: реальну і ідеальну.

Виділення вказаних видів сукупності визнає більшість науковців. Однак в науковій літературі можна зустріти і протилежні думки. Так, М.С Таганцев, М.Д. Сергєєвський взагалі заперечували існування ідеальної сукупності. Перший з цих авторів вважав, що вона є «продуктом шкільної премудрості», а інший вказував, що ідеальна сукупність представляє собою уявне розчленування єдиного злочину і має розглядатися як єдине злочинне діяння.