Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 6

В науковій літературі питання щодо поняття множинності, її видів (форм), правил кваліфікації, відмежування від одиничних злочинів завжди були дискусійними і дотепер багато з них не отримали одностайного вирішення.

Таким чином, наведене дає підстави вважати, що визначення поняття множинності злочинів, з’ясування її ознак, структурних елементів, видів та наслідків, особливостей призначення покарання є достатньо актуальним і своєчасним дослідженням.

1.1. Поняття множинності злочинів

Будь-яка множинність характеризується, передусім, кількісною ознакою, тобто наявністю двох чи більше елементів. Залежно від змісту елементів в кримінальному праві виділяють множинність учасників злочину, множинність злочинів і множинність покарань. Про множинність злочинів мова йде в тих випадках, коли одна особа або декілька осіб вчиняють два чи більше злочинів.

Слід зауважити, що ні в радянському, ні в українському кримінальному законодавстві поняття множинності ніколи не визначалося, не знайоме воно і законодавству більшості зарубіжних країн. Наприклад, КК Російської Федерації, Республіки Беларусь, Грузії, Республіки Узбекистан, КНР, Республіки Болгарія, Франції, Німеччини, Іспанії тощо закріплюють тільки окремі види множинності та визначають їх ознаки.

В той же час, КК окремих держав передбачили законодавче визначення множинності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 24 КК Латвійської Республіки 1998 р. множинністю злочинів визнається як вчинення однією особою двох або декількох самостійних злочинних діянь, що відповідають ознакам складів декількох злочинних діянь або ознакам складу лише одного злочинного діяння, якщо вони не охоплюються єдиним умислом винної особи, так і вчинення особою одного злочинного діяння, що відповідає ознакам складів щонайменше двох різних злочинних діянь. В частині 2 цієї статті зазначається, що множинність злочинних діянь складають повторність, сукупність і рецидив злочинних діянь.

В КК Республіки Молдова 2002 р. множинності злочинів присвячена ст. 32, в частині першій якої вказано, що «множинністю злочинів визнається вчинення декількох злочинів однією особою за умови, що щонайменше за два з них немає процесуальних перешкод для порушення нової кримінальної справи, і що особа не була засуджена за жоден із них». У ч. 2 ст. 32 цього КК зазначається, що множинністю є сукупність злочинів та рецидив. Повторний злочин за КК Республіки Молдова не охоплюється поняттям множинність злочинів.

В науковому обороті доктрини кримінального права категорію (поняття) множинності злочинів першим застосував О. М. Яковлев, який першим назвав й її ознаки та види. Наразі щодо множинності злочинів в кримінально-правовій літературі можна зустріти велику кількість визначень.

Так, М.С. Таганцсв під множинністю злочинів розумів «сукупність або збіг декількох злочинних діянь, вчинених однією особою». Приблизно таким же чином, тобто через збіг декількох правопорушень в поведінці однієї й тієї самої особи, визначали множинність Є.А. Фролов, Р.Р. Галіакбаров, А.Ф Зелінськнй і Ф.Г. Бурчак. На нашу думку, такий підхід невиправдано звужує поняття множинності і ототожнює її із сукупністю злочинів, хоча множинність є набагато ширшою за обсягом і включає у себе не тільки злочини, вчинені особою до засудження, а й будь-які злочини, скоєні після засудження.