Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 174

Вочевидь, що позбавлення права як певний вид покарання, що входить до системи цих заходів, хоча і передбачено в одній нормі закону — ст. 55 КК, але окреслено в ній лише за допомогою так званих родових ознак, згідно з якими суд, ураховуючи характер злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із зайняттям певною діяльністю, має у вироку конкретизувати ту правову заборону, яка становить зміст покладених на засудженого правообмежень. Тому, можна, як уявляється, стверджувати, що у наведеному прикладі по суті призначені різні види (різновиди) цього покарання, бо вони істотно відрізняються одне від іншого, оскільки є різнорідними за характером і спрямованістю тих правообмежень, які становлять зміст правової заборони.

У такій ситуації призначені за окремі злочини (кількома вироками) покарання у силу їх різнорідності не можуть бути співвіднесені одне з іншим у якому-небудь еквіваленті, а, отже, і не можуть підлягати складанню між собою. Виключається, на наш погляд, і застосування тут принципу поглинення. Якщо, навіть, у наведеній ситуації ці види покарань призначаються на різні строки, то при їх поглиненні одного іншим втрачався б усілякий сенс в призначенні, наприклад, за ч. 2 ст. 225 КК одного року позбавлення права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням покупців, якщо останнє було б за сукупністю злочинів поглинуто двома роками позбавлення права керувати транспортними засобами, призначеними за ч. 3 ст. 286 КК.

Тому вважаємо, що у всіх випадках, коли призначені за декілька злочинів (кількома вироками) покарання хоча й передбачені ст. 55 КК, але пов'язані з позбавленням особи права обіймати різні за характером посади чи займатися різними видами діяльності, за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) вони повинні застосовуватися одночасно — без поглинення і складання. Інакше кажучи, в усіх таких випадках повинні застосовуватися приписи частин 3 та 4 ст. 72 КК і призначене за окремі злочини чи за окремими вироками позбавлення права обіймати різні за характером посади або позбавлення права займатися різними видами діяльності має застосовуватися одночасно і виконуватися самостійно.

5. Відповідно до ч. 2 ст. 72 КК при призначенні покарання за сукупністю злочинів або вироків у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно.

Із цих приписів закону випливає, що в ч. 2 ст. 72 КК встановлюються особливі правило, які: а) застосовуються судом при призначенні покарання як за сукупністю злочинів (ст. 70 КК), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК); б) стосуються лише таких двох видів покарань, як виправні роботи (ст. 57 КК) і службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58 КК); в) застосовуються лише тоді, коли зазначені види покарань призначаються за всі або, у всякому разі, не менше, ніж за два злочини, які становлять їх сукупність або за кількома вироками; г) використовуються лише у разі визначення за сукупністю остаточного строку виправних робіт або службових обмежень за принципом повного чи часткового складання. Проаналізуємо ці положення більш докладно.