Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 136

Крім того, у деяких випадках суд навіть «змушений» удаватися до одночасного застосування одразу декількох принципів остаточного визначення покарання за сукупністю злочинів. Достатньо уявити собі ситуацію, коли при вчиненні трьох злочинів за два з них суд призначає, наприклад, по одному року обмеження волі, а за третій — основне покарання у виді штрафу. Вочевидь, що обмеження волі може бути остаточно визначено тут лише шляхом складання, бо призначено за окремі злочини в однакових розмірах, а штраф або поглинається обмеженням волі (ч. 1 ст. 70 КК), або застосовується самостійно (ч. 3 ст. 72 КК).

Визначення остаточної міри покарання за сукупністю злочинів. Обравши той чи інший принцип для визначення остаточної міри покарання за сукупністю злочинів, суд має призначити його у відповідних, встановлених законам межах. Аналіз статей 70, 72 КК, у яких ті межі визначені, дозволяє стверджувати, що визначення остаточного покарання за сукупність злочинів, тобто встановлення його граничної межі залежить від того принципу, за яким остаточне покарання і призначалося за сукупністю цих злочинів.

1. При застосуванні принципу поглинення (ч. 1 ст. 70 КК) найбільш суворе за видом чи розміром покарання, призначене за один із злочинів, поглинає собою менш суворі покарання, призначені за всі інші злочини, тому остаточне покарання тут завжди дорівнює цьому більш суворому покаранню.

Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначається довічне позбавлення волі (ст. 64 КК). то остаточне покарання завжди дорівнює цьому виду покарання, бо за сукупністю воно визначається на підставі ч. 2 ст. 70 КК шляхом поглинення довічним позбавленням волі будь-яких менш суворих покарань.

2. У разі застосування принципів як повного, так і часткового складання (частини 1 і 2 ст. 70 КК) останнє здійснюється у межах, встановлених ч. 2 ст. 70 КК, з якої випливає, що остаточне покарання визначається тут: а) або в межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає більш суворе покарання; б) або в межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК.

Роз’яснюючи порядок складання покарань у межах санкції статті, яка передбачає більш суворе покарання. Пленум Верховного Суду України в постанові від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» (п. 22) зазначає, що «остаточне покарання за сукупністю злочинів має визначатися за найбільш суворим видом покарання за окремі злочини, що до неї входять, і в межах санкції того закону, який передбачає більш суворе покарання».