Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 129

Саме у таких випадках остаточне покарання за сукупністю починів може визначатися у межах максимального строку, встановленого для відповідного виду покарання в нормах Загальної частини, а не в санкціях статей Особливої частини КК. Якщо, наприклад, за ч. 2 ст. 121 КК та за ч, 2 ст. 296 КК призначається позбавлення волі в максимально передбачених в санкціях цих статей строках (відповідно 10 і 4), то при визначенні остаточного покарання за сукупністю цих злочинів суд відповідно до ч. 2 ст. 70 КК має право застосувати принцип повного складання призначених покарань з урахуванням того, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК є умисним і тяжким.

Складання покарань. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК закон припускає можливість як часткового, так і повного складання покарань, призначених за окремі злочини.

У разі визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів за принципом часткового складання, суд до найбільш суворого за видам чи розмірам покарання, призначеного за один зі злочинів, додає (приєднує) лише частину менш суворого покарання, призначеного за інший злочин. З цього випливає, що при застосуванні часткового складання розмір остаточного покарання за сукупністю злочинів у всякому разі, як зазначено у постанові від 24 жовтня 2003 р. (п. 23), має бути (і завжди стає внаслідок такого складання) більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.

Таким чином, при частковому складанні найбільш суворе з призначених покарань береться судом до уваги, так би мовити, у повному його обсязі (повною мірою), тоді як інші, менш суворі покарання, приєднуються до більш суворого лише в певній частині і тим самим входять до остаточного (сукупного) покарання лише частково.

Питання ж про те, яку саме частину менш суворого покарання належить додати до більш суворого, суд вирішує на свій розсуд з урахуванням конкретних обставин справи і виходячи з тих меж остаточного покарання, які передбачені ч. 2 ст. 70 КК.

У разі визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом застосування для цього принципу повного складання всі покарання, призначені за окремі злочини, додаються (приєднуються) одне до іншого (складаються, підсумовуються між собою) і остаточне покарання за сукупністю злочинів укладає тим самим їх загальну суму.

Стаття 70 КК не обмежує право суду на застосування принципу складання залежно від того, які саме види покарань призначаються за окремі злочини. Як зазначено у постанові від 24 жовтня 2003 р. (п. 22), принцип як повного, так і часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочині, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видам покарань.