Читать «Записки в узголів’ї» онлайн - страница 144

53

Мічіноку – назва місцевості, де з давніх часів японські майстри виробляли з бруслини жорсткий, шерхуватий папір, який використовували для листування.

54

Ян Гуй-фей – легендарна китайська красуня VIII ст., коханка імператора Сюань Цзуна, що була страчена заколотниками. Героїня популярної в Японії доби Хейан поеми Бо Цзюй-і «Довічна печаль».

55

Хітомаро (повне ім’я: Какіномото-но Хітомаро, др. пол. VII – поч. VIII ст.) – видатний японський поет, значна кількість віршів якого увійшла до складу першої японської поетичної антології «Ман-йо-шю» (18 «довгих пісень», 67 танка), котра датується серединою VIII ст., а також багатьох інших зібрань давньої японської поезії. Укладач другої за часом появи поетичної антології «Кокін-вака-шю» (905 р.) Кі-но Цураюкі (859–945) у своїй відомій передмові до неї називає Какіномото-но Хітомаро разом з Ямабе-но Акахіто (пер. пол. VIII ст.) «чародійниками японської пісні», зазначаючи при цьому, що «важко поставити Хітомаро вище за Акахіто, так само, як і Акахіто поставити нижче за Хітомаро».

56

Мікурі (бот.) – вид прісноводних водоростей (укр.: їжача голівка; лат.: Sparganium stoloniferum).

57

Цілющий шар кусудама – один з інструментів магічної медицини; круглий мішечок, прикрашений штучними квітами та кольоровими нитками. Його вішали в опочивальні над ліжком у п’ятий день п’ятого місяця, щоб він відганяв усіляких злих духів.

58

Тасоба-но кі (бот.) – фотинія (лат.: Photinia); вид вічнозеленого чагарника.

59

Маюмі (бот.) – бересклет Зибольда (лат.: Euonymus sieboldianus); вид вічнозеленого чагарника.

60

Сакакі (бот.) – клеєра японська (лат.: Cleyera ochnacea); вид вічнозеленого чагарникового дерева, яке в синтоїзмі вважається священним і завжди використовується в синтоїстських церемоніях.

61

Асунаро або хіба (бот.) – туопсис японський (лат.: Thujopsis dolobrata); вид вічнозеленого чагарника.

62

«Мишачі колобки» (бот.) – бирючина, вовчі ягоди (лат.: Daphne); вид вічнозеленого чагарника.

63

Шіі або шіінокі (бот.) – літокарпус Зибольда (лат.: Lithocarpus); вічнозелене дерево.

64

Сусано О-но мікото – бог вітру та бурі в синтоїстській міфології, рідний брат богині Аматерасу.

65

Юдзуріха (бот.) – дафніфілум (лат.: Daphniphyllum macropodum); вид вічнозеленого чагарникового дерева.

66

Міякодорі (досл.: «столична пташка») – далекосхідний кулик-сорока.

67

Нукадзукі – жук-довгоносик (лат.: Curculionidae).

68

«Біла верба на річці Адо» – рядок із вірша жанру седока № 1293 антології «Ман-йо-шю» поета Какіномото Хітомаро, де описується біла верба, гілки якої «навіть ніж не бере, а якщо зріжуть, то вони знову відростають».

69

Омодака – стрілиця або копійник (лат.: Sagittaria sagittifolia).

70

Хіромушіро (досл.: «циновка для п’явок») – жовті глечики або жовта водяна лілія (лат.: Nuphar lutea).

71

Пуерарія – багаторічна дерев’яниста ліаноподібна рослина родини бобових (лат.: Pueraria).

72

Ман-йо-шю, Кокін-шю, Ґосен-шю – назви найвідоміших японських поетичних антологій VIII–X ст.

73

Омінаеші – патринія (лат.: Patrinia scabiosifolia).

74

Камацука – різновид амаранта (лат.: Pourthiaea villosa).