Читать «Записки в узголів’ї» онлайн - страница 146

Сей-шьонаґон

100

Мітаке (яп.: 御嶽 «Священна вершина») – гора Кімбусен у префектурі Наґано, де знаходився синтоїстський храм. Паломники іноді усамітнювались на горі Мітаке протягом довгого часу.

101

Храм Кійомідзу («монастир чистої води») – буддійський монастир, що знаходиться в Кіото. Названий на честь водоспаду, що протікає в горах.

102

Кеса – одяг буддійського священика. Довга смуга матерії, що перекидається з лівого плеча під праву руку.

103

Вихід Куродо (яп.: 黒戸) – дослівно «чорні двері», «чорний вихід».

104

Мімінаґуса – ясколка (лат.: Cerastium glomentarium).

105

В японській мові слово «кіку» має два значення: «хризантема» і «слухати». Тут використовується гра слів.

106

Хейдан – смажені пиріжки з начинкою.

107

Мімана-но Наріюкі – жартуючи, чоловік переставляє ієрогліфи в імені, і замість Юкі-нарі, вийшло Нарі-юкі.

108

Сатайбен – придворна посада, головний секретар Лівого департамента.

109

Година Бика – дві години ночі.

110

Менчан цзюнь – онук Циського князя в Китаї, був міністром в царстві Цинь, але одного дня потрапив у немилість і мав тікати разом з декількома супутниками. Вони вже досягли застави Ханьґу, та вона була закрита, оскільки було ще занадто рано. Тоді один із супутників закричав півнем, всі півні тоді почали співати, і ворота відкрились.

111

Бамбук «куре» – бамбук з дуже вузьким листям. У китайській літературі його персоніфікують, часто називають «другом» або «цим паном». Бамбук «куре» ріс в саду біля палацу Сейрьоден.

112

Посадив бамбук в саду і назвав його «цей пан» – цитата з поетичної передмови до вірша, написаного китайською мовою японським поетом Фуджівара-но Ацушіґе.

113

Міномуші (яп.: 蓑虫) – метелик-мешконіс (лат.: Psychidae).

114

Гра «суґуроку» – має китайське походження. Два гравці, кожен має по п’ятнадцять фішок і повинен просунути своїх «коней» на поле суперника, кидаючи кубик. Хто першим це зробить, той і переміг.

115

Гра «ґо» – складна гра в шашки на дошці з багатьма квадратами. Білі та чорні шашки оточують і блокують одна одну.

116

Щипці для «прощального вогню». – «Прощальний вогонь» запалювали в останній день свята Бон. Бамбукові щипці, які використовувалися для цієї процесії, спалювалися, оскільки вони вважалися нещасливими. Звідси й метафора непотрібної речі.

117

О-самбо – ритуальні високі столики для урочистих бенкетів або для підношень богам.

118

Раковина-якуґай – товсті раковини зеленуватого відтінку з чорними цятками. Із них часто робили чарки.

119

Чашечка жолудя – з жолудів виготовляли фарбу для траурного одягу, звідси й неприємні асоціації.

120

Ушіоні – демон з бичачою головою.

121

Танок ґосечі (танок п’яти танцюристів) виконувався одинадцятого місяця з приводу першого поїдання рису нового врожаю.

122

Бог Інарі – бог п’яти хлібних злаків, часто зображається в образі лисиці.

123

Час Змії – дев’ята година ранку.

124

Роса на світанку – це сльози розлуки… – Цитата із твору. Ці сльози, що падають з неба, ллє Ткаля, яка розлучилася з Пастухом. Таданобу навесні прочитав вірш, який відноситься до осені. Цим він і насмішив Сей-шьонаґон.