Читать «Записки в узголів’ї» онлайн - страница 143

32

Шяку – давня міра довжини, 30,3 сантиметра.

33

Дайнаґон – імператорський радник вищого рангу.

34

Танка (досл.: «коротка пісня») – п’ятивірш, строфічна форма якого складається з послідовного чергування п’яти і семискладових рядків (5–7 – 5–7 – 7).

35

Нанівадзу – морська гавань поблизу м. Осака. Цей вірш-танка відомий під назвою «Нанівадзу». Згадується у відомій передмові Кі-но Цураюкі до антології «Кокін-вака-шю» (905 р.). Навчання письму зазвичай починали саме з цієї танки.

36

Імператор Ен’ю (роки правління: 969–984) – батько імператора Ічіджьо, який, прийнявши чернечий постриг, відрікся від престолу.

37

Кокін-шю (повна назва: Кокін-вака-шю) – «Збірка давніх і нових японських пісень» – антологія японської поезії (вака) доби Хейан, перша збірка віршів, упорядкована за імператорським наказом від 905 р. комісією на чолі з Кі-но Цураюкі.

38

Муракамі – японський імператор (роки правління: 947–967).

39

Кото – традиційний японський щипковий тринадцятиструнний музичний інструмент з довгим дерев’яним корпусом.

40

Свято П’яти танцівниць (яп.: Ґосечі) – давній ритуальний танець у виконанні п’яти кращих танцівниць, який виконувався з нагоди церемонії першого куштування рису нового врожаю.

41

«Зміна напрямку» (яп.: ката-таґае) – один із засобів захисної магії. Перед подорожжю мандрівники зверталися до гадателя, який вираховував, чи не «загороджує шлях» у цей день хтось із численних божеств неба. Якщо так, то спочатку треба було поїхати в іншому напрямку, зупинитися на нічліг у чужому домі, а вже потім їхати туди, куди було заплановано.

42

«Молоточок щастя» – мініатюрний молоточок, який виготовлявся із заліза або міді і символізував небесну зброю проти будь-якої недуги. Його часто застосовували у магічних заклинаннях.

43

Мисливський одяг (яп.: каріґіну) – раніше мисливське вбрання слугувало лише для полювання, проте пізніше воно стало елементом повсякденного одягу придворних.

44

За давньою традицією, заміжні японки чорнили собі зуби, що сприяло їх кращому збереженню. Ця традиція (яп.: охаґуро) проіснувала аж до революції Мейджі (1868 р.)

45

Ебоші – високий ковпак з туго накрахмаленого дірчастого шовку чорного кольору.

46

«День віддалення» (яп.: імі-но хі) – синтоїстський ритуал. У ці дні не виходили зі свого будинку, не приймали гостей, не відповідали на листи, не їли м’яса. А все для того, щоб не накликати на себе біду.

47

«Вісім повчань» – спеціальна храмова проповідь, присвячена тлумаченню змісту буддійської «Сутри Лотоса».

48

Тайшьо – воєначальник, найвищий військовий чин.

49

Чюнаґон – члени Державної ради мали такі звання: дайнаґон (старший радник), чюнаґон (другий радник), шьонаґон (молодший радник).

50

То-дайнаґон – йдеться про Фуджівара-но Тамеміцу.

51

Сейхан (962–999) – відомий буддійський священик доби Хейан.

52

Натяк на притчу з «Сутри Лотоса», де йдеться про те, що коли Будда читав проповідь перед п’ятитисячною аудиторією, одна особа встала й пішла геть, на що Будда зауважив: «Правильно зробив цей чоловік, оскільки прийшов сюди лише заради хвастощів».