Читать «Замогильні записки» онлайн - страница 479

26

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей, II, 570–580; пер. А. Содомори.

27

Я навів її у моїх «Подорожах» (Женева, 1832).

28

Рабині-берберці (порт.).

29

Андромаха над прахом жертву жалобну за містом // У гаї приносила, де Сімоент неправдивий спливає, // Й голосно манів на тризну скликала усіх до могили (Верґілій. Енеїда, III, 301–303; пер. М. Білика).

30

Багата (неологізм Шатобріана від грец. хризо – золото).

31

Все мандрує (лат.; Лукрецій. Про природу речей, V, 828; пер. А. Содомори).

32

Хочу, щоб ти зацілів, – тобі іще жити годиться (лат.; Верґілій. Енеїда, IX, 212; пер. М. Білика).

33

Боже, врятуй короля! (лат.)

34

Сторож (англ.).

35

Ворота (англ.).

36

Нічний сторож (англ.).

37

Шекспір. Річард III, д. IV, сцена 3; пер. Б. Тена.

38

Горище (англ.).

39

Придворний титул, що не піддається перекладу. Означає старшого з братів короля; у Шатобріана тут і далі – граф д’Артуа, майбутній Карл X.

40

Прекрасна Венера (іт.).

41

Юна леді (англ.).

42

Данте Аліґ’єрі. Пекло, I, 73; пер. Є. Дроб’язка.

43

Прощавайте! Прощавайте! (англ.)

44

…Та у сні чоловік їй, // Ще не похований доти, з’явився (лат.; Верґілій. Енеїда, I, 352–353; пер. М. Білика).

45

Катулл, 65, 9 – 11; пер. Л. Вировець.

46

Пер. І. Світличного.

47

Рабле. Гаргантюа та Пантаґрюель. Кн. II, розд. VI («Як Пантаґрюель здибав лімузинця, що францужчину перековерзував»).; пер. А. Перепаді.

48

Друга книга хроніки, 5, 12.

49

Ремінісценція з «Мистецтва поетичного» Н. Буало (Пісня третя, 18); пер. М. Рильського.

50

Книга Йова, 4, 15–16.

51

Данте. Пекло, XIV, 46–48; пер. Є. Дроб’язка.

52

Якого зжер корсиканський хижак (лат.).

53

Мільтон. Втрачений рай, кн. X.

54

У гніві (лат.).

55

‹Перед тобою› всміхається море (лат.; Лукрецій. Про природу речей, I, 8; пер. М. Зерова).

56

В одинадцятій книзі цих «Записок».

57

Я чув од генерала Поццо, що саме він переконав Олександра перейти в наступ.

58

Прилип мій язик до мого піднебіння (лат.; Книга псалмів, 21 (22), 16).

59

Читайте нижче розділ «Сто днів у Генті», а також портрет пана де Талейрана в кінці цих «Записок» (Париж, 1839).

60

Тебе, Бога ‹хвалимо› (лат.).

61

Безстрашний (англ.).

62

Острів, славетний металом халібів, якого там безліч (лат.; Верґілій. Енеїда, X, 174; пер. М. Білика).

63

У своїх посмертно опублікованих записках, які містять багато цінних подробиць, пан де Лафаєт підтверджує цей дивний збіг наших думок у пору повернення Бонапарта. Пан де Лафаєт щиро любив честь і свободу (Париж, 1840).

64

Тимчасово (лат.).

65

У недавно надрукованій брошурі, що називається «Листи чужоземця» і написана, як видно, досвідченим і добре поінформованим дипломатом, згадано цю дивну пропозицію, зроблену російським імператором у Відні (Париж, 1840 рік).

66

Кажуть, що в 1830 році пан де Талейран вилучив з особистого королівського архіву своє листування з Людовіком XVIII, так само як вилучив він з архівів Бонапарта все написане ним, паном де Талейраном, щодо смерті герцога Енгієнського та іспанських справ (Париж, 1840 рік).

67

У душі (лат.).

68

Тимчасовий (лат.).

69

Ми знов зустрінемося з моїм другом паном Дюбуром, коли йтиметься про липневі дні.