Читать «Замогильні записки» онлайн - страница 478
Франсуа Рене де Шатобріан
Примечания
1
Як хмара… як легкі човни… як тінь (Йова, 30:15).
2
…миттю короткою // Довгу мрію діли… (Горацій. Оди, I, XI, 6–7; пер. А. Содомори.)
3
Тут і далі у кутових дужках подано стислий зміст пропущених у перекладі розділів та фрагментів.
4
Це було написано в 1811 році (Женева, 1831).
5
Горя сама я зазнала (
6
За двадцять днів до мене, 15 серпня 1768 року, на іншому острові, в іншому кінці Франції, народилась людина, яка поклала край старому суспільству, – Бонапарт.
7
Мати Енея і роду його, ‹благодатна Венеро›, // Втіхо людей і богів!
8
Як же приємно, коли за вікном вітри завивають, // ‹Подругу милу свою до себе тулить!›
9
Щастен будь з подвигом першим, – ‹до зір це дорога›, юначе (
10
Навчений кінь
11
На своєму життєвому шляху я раз у раз зустрічаю героїв моїх «Записок»: вдова сина лікаря Шефтеля недавно оселилась в богадільні Марії Терези; це ще один свідок моєї правдивості (Париж, 1834).
12
…поля… // Де була Троя (
13
По хвилях, аж до моря
14
Нині вони імператор та імператриця російські (Париж, 1832).
15
Парні. Еротичні вірші, II, 12 («Примирення»).
16
П’ятдесят два роки по тому у Франції зводять п’ятнадцять нових бастилій, щоб задушити свободу, в ім’я якої зрівняли із землею першу Бастилію.
17
Готель корабельників
18
Ура
19
20
21
Моряки, матроси
22
Поштова карета, диліжанс
23
24
25
Руїни Мітла і Паленке в Мексиці доводять сьогодні, що Новий Світ може позмагатися щодо давнини зі Старим (Париж, 1834).