Читать «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» онлайн - страница 53
Володимир Лис
Місяцелік Пелагеї. Поліські назви місяців, почуті від бабусі
Сніжак, засніжень, січовик, щиповець – січень.
Зимень, слизень, лютий-фирваль, бокогрій – лютий.
Марець, котик, боцюник, сорокасвятник – березень.
Лататник, пасовик, благовісник, жовтоцвітник – квітень.
Хрущовик, Юр’єв місяць, вабник, маєць, травник – травень.
Русальник, червеник, лисичник (перше з’явлення лисичок), липець (цвіла липа) – червень.
Ягудник, Іванув місяць (Івана Купала), зажнивень, золотець – липень.
Медовик, спасник, пожнивень, яблучник – серпень.
Журавник, бабник (від бабиного літа), бульбаш, жидовець (на вересень припадав єврейський Новий рік – «кучки»), отавник – вересень.
Жовтяк, покровник, лісохуд (ліс ставав без листя), жаринець (багряне листя), мохульник (дозрівали ягоди – мохулі) – жовтень.
Темник, дощовик, Дмитрів місяць (від свята Дмитра – храмового в селі) – листопад.
Загрудник, вовковий, кожушник, санник – грудень.
Сни
Вміла бабуся Пелагея трактувати й сни. Її визначення прості, значно відрізняються від тих сонників, до яких довелося, як то кажуть, заглядати. На мій погляд, її тлумачення ґрунтуються на селянській практичній логіці з домішками бабусиного значною мірою поетично-фольклорного бачення світу й життя. На прагненні звичайної і в той же час багатогранної людини пізнати цей світ, а також здивуванні перед ним і незвичними виявами дійсності, того, чого ми не можемо зрозуміти.
Втім, ось вони, ці визначення. Наводжу не в алфавітному порядку, а так, як пригадувалося, записувалося і як дізнавався від інших. Отож, якщо приснилися: