Читать «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» онлайн - страница 24

Шануйте Бога

Молодая я була такою дівчиною, як усі, – до роботи беручкою, то правда, али й любила поспівати, потанцювати, на прадьонках пожартувати. Задумуватися над життєм почала, як двоє синів малими повмирали.

«Чого так? – роздумувала. – Ци я найгірша? Ци за гріх якийсь? Ци Бог випробування посилає? Що я маю зробети?»

З тої пори думки й ни покидають голову. Тико от думаю – ни тре’ біди ждати, ни тре’ випробувати Бога. Думайте про життє. Найбільше про своє. Ни судіте инших. Хай Бог судить. Він же ни тико на небі, а й на зимлі, як у молитві кажеться.

Збираю траву і ягоди на ліки. Щось і людям раджу. І трава, і пташка, і кіт, і пес, і дерево – на їднім світі живем. Того й кажу – ни випробовуйте, шануйте Бога.

Що від чого помагає, або Лікувальні рецепти Пелагеї

Поліський ліс був завжди багатий на ягоди і гриби. Жив (і виживав) багато в чому за рахунок збираних лісових дарів і наш хутір. Але ягоди і трави, останні зібрані й у лісі, й на щедрих до меліорації лугах, слугували ще й порятунком від численних хвороб. Отож, як запам’яталося від бабусі й відтворилося з розповідей інших земляків.

На півдорозі від власне хутора до хутірського саду росли великі кущі калини й малини. Калину бабуся вважала найліпшим засобом від застуди. На власному досвіді переконався, що це справді так. Калину, вчила бабуся Пелагея, не треба поспішати збирати. Обов’язково дочекатися перших приморозків. Тільки тоді вона по-справжньому дозріває і, як казала бабуся, закріпляється.

– Раньше Дмитра збирана калина – то, вважєй, зіпсована ягода, – казала бабуся.

А великомученика Дмитра Солунського, як відомо, 8 листопада.

– А як ни вельми ще холодно, нима великих морозів, – радила бабуся, – то й до Михайла мона пуждати.

Свято архістратига Михайла – 21 листопада. Тож місяць збору калини – листопад. Бабуся завше лишала пару кетягів «для воробцюхів, шпаків, синичок», бо інакше наступного року не вродить. А пригадайте, як тепер на наших базарах калина з’являється у продажу вже у вересні… Нетерпеливість людська й бажання поживитися.

Калину бабуся просто вкидала в банки, пересипала цукром. Або перетирала у макітрі (череп’яній мисці). Тепер, звісно, можна перекручувати на машинці. Банки ліпше мають бути невеликі – літрові, півлітрові. Калину можна просто їсти – по дві-три столові ложки за раз, можна робити калиновий чай, тільки вода має бути не окріп. Можна і вдихати запах калини, добре діє на бронхи.

– Коли в людини червона голова, бурячкове лице, перший порятунок – калина, – бабусина рада-порада.

Розшифровую: червоною (бурячковою) головою називали у нас людей з гіпертонією, підвищеним тиском. Що при цьому помагає калина, не раз переконувався і я, гіпертонік зі стажем.

– А як бліда людина ци дитина – ни в якім разі ни їсти калини, – бабусина порада.

Тобто гіпотонікам шкодить. Ще помагає при висипках (так званих білих).

А від гіпертонії допомагають ще й ягоди горобини, як і при застуді. На відміну від калини, сушити яку бабця не радила, горобину можна вживати й підсушену, але тільки в чаї й теж зібрану спілою, бо недозріла може бути шкідлива, навіть трохи отруйна.