Читать «Блакитний Замок» онлайн - страница 44

При тій зустрічі Абель запевнив містера Бентлі, що є добрим пресвітеріанином і певним у своєму виборі. Наскільки він знає, гріхів, у яких треба покаятися, в нього нема.

— Чи ж ви ніколи в житті не зробили нічого, за чим жалуєте? — спитав містер Бентлі.

Галасливий Абель почухав густу сиву гриву і вдав, наче застановився.

— Либонь, що так, — сказав він врешті. — Були жінки, котрих я міг поцілувати, а не поцілував. Завше через ЦЕ жалую.

Містер Бентлі вийшов і пішов собі додому.

Абель подбав, щоб Сіссі була охрещена як годиться, — сам він у той час був весело-п’яним. Пильнував, щоб вона регулярно відвідувала церкву та недільну школу. Церковна громада прийняла її, отож вона стала членом місійного хору та молодіжно-жіночої місійної спілки. То була вірна, скромна і щира маленька трудівниця. Всі її любили і всі її жалували. Така вона була лагідна, мила, вродлива делікатною крихкою вродою, що легко в’яне без любові і ніжності. Але ця прихильність не перешкодила тому ж загалу накинутися на неї, як зграя голодних котів, коли трапилося нещастя.

Чотири роки тому Сіссі Ґай найнялася на літо до одного з готелів Маскока як офіціантка. Коли ж восени повернулася, то змінилася до невпізнання. Не показувалася на люди, нікуди не виходила. Дуже швидко причина вийшла наяв — і розгорівся скандал. Взимку народилася дитина Сіссі. Невідомо, хто був батьком. Сіссі затискала бідні бліді губи і берегла свою жалісну таємницю. Запитати про щось Галасливого Абеля ніхто не посмів. Усілякі пліткарі кивали у бік Барні Снайта, бо пильно розпитуванні готельні покоївки запевняли, що ніхто не бачив Сіссі «з хлопцем». Вона завжди була «сама та й сама, пильнувалася», казали дівчата, ображено докидуючи: «НАШІ танці були не досить добрі для неї, а тепер бачите, що вийшло!»

Дитинка прожила рік. Після її смерті Сіссі почала танути на очах. Вже два роки тому доктор Марч давав їй не більше шести місяців життя — її легені були безнадійно хворими. Але вона все ще жила. Ніхто її не бачив. Жінки не заходили до дому Галасливого Абеля. Містер Бентлі якось спробував, коли Абеля не було вдома, але стара відьма, яка шурувала підлогу в кухні, вигнала його, запевнивши, що Сіссі не хоче нікого бачити. Родичка померла і Галасливий Абель змінив двох чи трьох господинь з найгіршою репутацією — бо ніхто інший не хотів працювати в домі, де помирає сухітниця. Але й остання така господиня його покинула і тепер у Галасливого Абеля не було нікого, хто б доглянув Сіссі і «зробив» щось для нього. Оті всі свої жалі він і вилив на Валансі, кленучи «фарисеїв» з Дірвуда та довколишньої місцевості такими сочистими і виразистими лайками, що, як вони досягли вух кузини Стіклс, коли вона йшла через передпокій, то бідна леді ледь не сконала. Як Валансі слухає ЦЕ?