Читать «Чорний лабіринт. Книга третя» онлайн - страница 204

4

УГВР — Укpaiнcькa гoлoвнa визвoльнa paдa — була органом ОУН Бандери, створеним в червні 1944 p., тобто коли вся територія України була в руках Радянської Армії. Її створення повинно було зробити можливими контакти із західними державами і тому вона видавалася за загальноукраїнський орган, хоча в ньому не брала участі навіть ОУН Мельника.

УГВР офіційно була верховним органом над УПА, своїм «Універсалом», як і всіма попередніми актами ОУН, вона проголошувала створення УССД (Української самостійної соборної держави) «на українських етнографічних землях», що означало потенційну війну з усіма сусідами України.

5

ДПУ — Державне політичне управління (1922–1924), колишній Народний Комісаріат Внутрішніх Справ (НКВС) — одне з виконавчо-адміністративних відомств (міністерств) уряду СРСР союзно-республіканського підпорядкування. Створений 7 листопада 1917 р.; 19 березня 1946 р. перейменований на Міністерство внутрішніх справ СРСР.

6

Ріхард (Ріко) Ярий — нім. Richard Jary (1888–1969 рр.) — з середини 20-х років був агентом абвера під псевдонімом «Консул». Від 1937 зв'язковий полковника Є. Коновальця до адмірала В. Канаріса, шефа Абверу Німеччини. Був посередником між німецькою розвідкою і ОУН. 1941 організатор групи «Роланд» в Дружині Укр. Націоналістів (ДУН). У розламі ОУН став по стороні С. Бандери. В червні 1941 р. разом із німцями вступив до Львову. Після оприлюднення Акту проголошення Української держави 30 червня 1941 р. отримав чин полковника та був призначений представником України в Японію. Але туди він не дібрався, так як незалежна Україна не входила до планів німців. 16 вересня заарештований за «український сепаратизм». По другій світовій війні жив і помер у власному маєтку під Віднем.

7

Теодор Оберлендер (нім. Theodor Oberlander) (1905–1998 рр.) — німецькій політичний діяч. На початку 20-х років XX ст. вступив в «Чорний рейхсвер», а також в «Бунд оберланд», яке в 1921 році стало ядром баварських СА. Мав чин оберштурмбанфюрера СА. 1 травня 1933 року вступив в НСДАП. Під час Другої світової війни був політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль», який складався з українців. Теорія Оберлендера про те, що причиною соціальних проблем є перенаселеність, широко використовувалася для виправдання жорстокості СС на окупованих територіях і масового насильницького переселення в ході Другої світової війни. Головним положенням цієї теорії була необхідність знищення населення з метою встановлення німецького панування. З осені 1941 року до червня 1943 року командував батальйоном «Бергманн». Після війни, у 1953–1960 рр. обіймав міністерську посаду в уряді Федеративної республіки Німеччини.