Читать «Бацила карбоната» онлайн - страница 25

Голос замовк. Почувся сухий тріск: то, мабуть, Сивий Капітан поклав трубку. Начальник поліції люто жбурнув на важіль і свою трубку. Він гнівно дивився на детектива.

— Досить розмов! Агенти не зуміли схопити Сивого Капітана, він вислизнув з наших рук. До діла, Моеха! Я вже розпорядився, щоб вам передавали всі відомості від агентів, що стежать за появами «Люцифера». Ідіть, Моеха, і пам’ятайте: наша з вами кар’єра залежить від вашого успіху! Сивий Капітан мусить бути спійманий чи знищений!

Алонсо Моеха уклонився і вийшов з кабінету: він уже звик до таких вибухів гніву свого начальника.

Детектив зайшов по дорозі до відділу рапортів і взяв там матеріали агентури, про які говорив начальник. Тих матеріалів було вже чимало: підштовхнута суворим наказом, агентура працювала швидко. Алонсо Моеха, не передивляючись, поклав папери в кишеню: зараз не було для цього часу! Він швидко пройшов до свого кабінету, де чекав його помічник Хосе Френко.

Це був невисокий, міцно збудований чоловік з червоним обличчям гіркого п’яниці. Але такий вигляд не був би чимсь надзвичайним для доброго працівника поліції. Інше було ще в обличчі Хосе Френко; і це інше — надзвичайно тупий вираз — дуже цінив Алонсо Моеха. Зовні Френко був прямою протилежністю Моеха. Неохайний, сварливий, з завжди відвислою нижньою шелепою, — Хосе Френко справляв на людей, які не знали його, враження недоумкуватого, пришелепуватого, іноді просто дурня. Але це було тільки зовні.

Цього разу Френко зустрів Алонсо Моеха вигуком:

— Знайшов! Знайшов, пане Моеха!

— Кого знайшли, Френко? — холодно запитав Моеха, сідаючи за стіл.

— Більшовика, який ударив вас на Авеню дель Прадо!

— Хто ж він такий?

— Робітник Педро Дорілья. Двічі вже був заарештований за підозрою в участі в підпільних комуністичних організаціях.

— І обидва рази звільнений?

— Так… — запнувся Френко. — Не було точних доказів, пане Моеха.

— Дурниці, — ще холодніше відповів Моеха. — Другий арешт за підозрою — це вже справжній доказ. Пам’ятайте це, Френко!

— Єсть! — охоче відгукнувся Френко.

— Накажіть заарештувати того Дорілью. Очевидно він знає щось про Сивого Капітана. Адже він так тримався там, на вулиці…

— Єсть! — знов відгукнувся Френко.

— Може, це дещо допоможе мені… Слухайте, Френко. Мені доручено спіймати Сивого Капітана.

— О!.. — Хосе Френко відкрив рот та так і застиг.

— Закрийте рот, Френко. Ви надто звикли до машкари дурня.

— Єсть!

— Я призначений надзвичайним уповноваженим поліції, Френко. І я призначаю вас моїм помічником у цій справі. Не дякуйте, перед нами нелегке завдання. Звільніть той стіл і покладіть на нього карту країни. Так. Тепер візьміть олівець і відзначайте пункти, які я називатиму. Уважно, найменша помилка може зіпсувати справу!

Френко стояв біля невеличкого столу з картою напоготові. Алонсо Моеха уважно вивчав одержані у відділі рапортів матеріали агентури. Кожен з них сповіщав про місця, де було помічено «Люцифер». Моеха голосно називав ці місця, а Френко відзначав на карті.

Нарешті, Моеха поклав на стіл останній папірець і підійшов до карти.