Читать «Бацила карбоната» онлайн - страница 23

Детектив уклонився. Враз він відчув гострий біль у лівій скроні. Потер скроню рукою, намагаючись зробити це непомітно. Але начальник звернув увагу на цей жест.

— Що це визначає, Моеха? Здається вчора ви ще були цілком здорові? — спитав він.

Детектив випростався:

— Невеличка неприємність, пане начальнику. Довелося затримувати одного підозрілого. Під час тієї історії на Авеню дель Прадо. У метушні йому пощастило вдарити мене. От і все.

— Заарештували його?

— Кхм… на жаль, ні… знов-таки, використавши метушню, злочинець зник…

Начальник поліції скривився:

— Дивно, дивно, Моеха… Я вважав вас за більш рішучу людину. Ну, то ваша справа. Я викликав вас саме з приводу вчорашніх подій на Авеню дель Прадо. Моеха, уряд дуже незадоволений поліцією! Мені сказали, що сам каудільо гнівається. А це вже небезпечно, Моеха! Така неприємна історія… Цей самий Сивий Капітан, очевидно, шукатиме й надалі можливості наробити шуму. Ми повинні не припустити цього! Ви розумієте, Моеха?

Детектив схилив голову: так, він розумів!

Начальник поліції важко зітхнув:

— Звісно, велика провина лежить на нашій секретній службі. Вона проґавила все! Адже десь той Сивий Капітан будував свій автомобіль. А ми нічого про те не знали… Каудільо гнівається, Моеха! І ми мусимо негайно взятися до діла. Інакше погано буде в першу чергу нам. Я викликав вас, Моеха, як кращого нашого детектива, щоб доручити цю справу вам. Призначаю вас надзвичайним уповноваженим поліції, Моеха! Доручаю вам ліквідувати Сивого Капітана.

Алонсо Моеха поважно уклонився:

— Пане начальнику, можете бути певним. Я зроблю все, що зможу.

— Пам’ятайте, Моеха, — продовжував начальник поліції, — що Сивий Капітан — це дуже небезпечний ворог. Вже тепер відносно нього поширюються всякі безглузді чутки й плітки. Якщо йому пощастить ще кілька разів з’явитися, — він, очевидно, дуже впливатиме на населення. Це стає політичною справою. Крім того, каудільо вважає, що ми мусимо захопити й автомобіль Сивого Капітана. Його обладнання може бути використане для військової мети… розумієте? Отже, спробуйте захопити цей «Люцифер». Якщо зможете, звісно. Я даю в ваше розпорядження військо, всю жандармерію і поліцію. Ви можете просто знищити «Люцифер» разом з його Сивим Капітаном. Але краще спробувати захопити злочинця живцем… І його автомобіль також… І негайно, Моеха!

Задзвонив телефон. Пухка рука начальника зняла трубку, недбало піднесла до вуха.

— Алло! — мовив начальник поліції неуважно.

Але в ту ж таки мить брови його полізли на лоб, очі збентежено забігали по кімнаті.

— Що? — закричав він. — Що за жарти? Хто це? Я питаю, хто говорить? Що?

Моеха здивовано поглядав на нього: надто вже швидко змінився спокійний тон начальника поліції. Той помітив цей погляд. Рвучким рухом він натиснув кнопку на столі перед телефоном. Настав час дивуватися й Алонсо Моеха, — з маленького репродуктора гучномовного телефону, включеного начальником, чітко залунали звуки мужнього, міцного голосу, так знайомого їм обом з часу вчорашніх подій на Авеню дель Прадо: