Читать «Бацила карбоната» онлайн - страница 24
Анатоль Франс
— … повторюю, ніхто з вами не жартує, пане начальнику поліції. З вами говорить Сивий Капітан. Я хотів спочатку взнати про ваші враження від першого знайомства з моїм «Люцифером». Але тепер мене це не цікавить, бо я знаю, що газети цілого світу крім пригніченої фалангістами Іберії розповіли своїм читачам про мою появу на параді. Отже, ні вам, ні урядові не допоможе те, що ви заборонили іберійським газетам друкувати щось про мене та мого «Люцифера». Крім того, раз з’явившись, я з’являтимуся й далі. І про це я хочу сказати вам, якщо ви бажаєте послухати мене…
— Прошу, говоріть, — витиснув з себе начальник, відсапуючись.
Тим часом очі його впилися в обличчя Моеха, мов щось наказуючи. Проте, детективові не треба було пояснювати. Він відійшов набік, до маленького столика, на якому стояли інші телефонні апарати, зняв трубку і тихим голосом віддав якесь розпорядження. Після цього він прислухався до голосу Сивого Капітана, не віднімаючи трубки другого телефонного апарата від вуха.
— Так от, слухайте мене, пане начальнику поліції, — продовжував тим часом таємничий Сивий Капітан. — Між іншим, не раджу вам утруднювати себе і вашу агентуру розшуками, звідки саме я з вами говорю. Не варт витрачати на це час, я охоче допоможу сам. Я розмовляю з вами, використовуючи автомат номер три тисячі п’ятнадцять. Як бачите, цього замало. Доки ви встигнете надіслати сюди когось, я закінчу розмову, майте на увазі…
Швидким рухом Моеха зняв трубку з третього апарата і віддав ще один наказ. Цю трубку він відразу поклав на місце і заспокоююче кивнув головою начальникові, що уважно стежив за його діями. Другу трубку він усе ще не клав на місце.
— Моя розмова з вами триватиме недовго, — продовжував голос з репродуктора. — Скільки мені відомо, ви збираєтесь почати полювання на мене та на мій «Люцифер». Мушу вам сказати, що це буде марна робота. Ви ніколи не спіймаєте мене. Крім того, ви мусите врахувати й інше. Поки що я не збираюсь нікому шкодити. Я хочу лише довести цілому світові, що навіть на території фалангістської Іберії уряд кривавого Фернандоса разом з усією його поліцією та жандармерією неспроможний зробити щось людині, яка не боїться його. Хай цілий світ знає це! Не шукайте моїх спільників — їх у мене немає, якщо не рахувати всього населення Іберії, пригнобленого й заляканого вами. Не зв’язуйте мене і з комуністами — я не маю зв’язків з ними. Повторюю, я не маю наміру шкодити комусь. Але ті, хто намагатиметься пошкодити мені, — хай винуватять потім самих себе! Майте це на увазі, пане начальнику! Я не нападатиму ні на кого, але не пожалію нікого, хто стане на моєму шляху. Ось що я хотів вам сказати. Це все — тим більше, що я бачу, як наближаються надіслані вами сюди поліцаї. Значить, ви все ж таки вирішили спробувати спіймати мене? Не вийде, пане начальнику поліції, не вийде! Бувайте здорові і пам’ятайте все, що я сказав. Я не нападатиму, але не пожалію нікого, хто спробує напасти на мене!