Читать «Твори у дванадцяти томах. Том восьмий» онлайн - страница 272

— Я сподівалася… — Гордощі не дали Медж договорити.

— Що я відмовлюся від винагороди?

— О, умова умовою, але не треба бути аж таким жорстоким. Ти повівся не зовсім чесно. Відіслав його на три дні й не дав мені змоги сказати йому останнє слово.

— Залиш йому листа.

— Я розповім йому все.

— Приховувати щось було б нечесно щодо всіх нас трьох, — погодився Ліндей.

Коли він повернувся з берега, її речі було спаковано, а листа написано.

— Дай мені прочитати, якщо не заперечуєш.

Якусь мить вона вагалася, але потім простягла йому листа.

— Досить щиро. — сказав він, прочитавши листа. — Ну, ти готова?

Він відніс її речі на берег і, ставши навколішки, однією рукою затримав човна, а другу простяг, щоб допомогти їй сісти. Він пильно стежив за Медж, але вона, не здригнувшись, подала йому руку, готуючись переступити через борт.

— Стривай! — сказав він. — Одну хвилину! Пригадуєш ту казку про еліксир, що я тобі розповідав? Я тоді не доказав її. Отож коли жінка змастила йому очі і вже хотіла назавжди піти від нього, випадково вона глянула у дзеркало й побачила, що врода повернулася до неї. А він, розплющивши очі, скрикнув з радощів, побачивши її вроду, і обняв її.

Тамуючи хвилювання, Медж чекала, що ж буде далі; на обличчі і в очах у неї проступав ледь помітний подив.

— Ти дуже гарна, Медж. — Він зупинився, потім додав сухо: — Решта і так ясно. Гадаю, що Рейсові обійми недовго будуть порожні. Прощавай.

— Гранте! — майже прошепотіла вона, і в голосі її було стільки сказано, що й без слів він усе зрозумів.

Він засміявся, коротко й прикро.

— Я тільки хотів довести тобі, що не такий я вже й поганий. Як бачиш, віддаю добром за зло.

— Гранте…

— Прощавай.

Він ступив у човен і простяг їй тонку, нервову руку. Медж стиснула її в своїх долонях.

— Дужа, люба рука, — прошепотіла вона і, нахилившись, поцілувала її.

Він рвучко висмикнув руку, відштовхнувся від берега, опустив весло в прудку течію і спрямував човна туди, де дзеркальна водяна поверхня вирувала на порогах білим шалом шумовиння.

СЛОВНИЧОК МОРСЬКИХ ТЕРМІНІВ

Барк — невеликий вітрильник, на якому задня щогла має тільки косі вітрила.

Бити склянки — позначати час ударами в судновий дзвін. Один удар — півгодини, два — година і т. д. аж до восьми склянок, а далі спочатку. Відлік ведеться від опівночі, 4, 8, 12, 16 і 20 години.

Бізань-щогла — задня щогла.

Бухта (линви) — змотана в кільця линва.

Ванти — канати, що підтримують з усіх боків щоглу. Мають мотузяні щаблі — вибленки.

Ватерлінія — горизонтальна лінія на стінці судна, що позначає рівень, до якого звичайно занурюється нижня частина судна у воду (коли море спокійне).

Вельбот — легка веслова шлюпка видовженої форми.

Вузол — одиниця міри ходу суден, до дорівнює морській милі (1852–1854 метри) на годину.

Галс — курс судна відносно вітру. Йти правим (лівим) галсом — йти при вітрі, що дме з правого (лівого) боку.

Грот — нижнє вітрило на другій спереду щоглі (грот-щогла).

Грот-ванти — ванти на грот-щоглі.

Йол — невеликий двощогловий вітрильник.