Читать «Війна з саламандрами. Мати. Оповідання» онлайн - страница 293
Карел Чапек
193
194
195
Найімовірніший реальний прототип героя оповідання — Ерік Ян Гануссен (Герман Штайншнайдер, 1889–1933), єврей, що видавав себе за німця і згодом став астрологом Гітлера (Ліон Фейхтвангер вивів його у романі «Брати Лаутензак», 1943). В 1927–1928 рр. Гануссен виступав у різних містах Чехословаччини з сеансами ясновидіння. В 1928–1930 рр. в м. Літомержіце відбувся публічний процес над Еріком Гануссеном, обвинуваченим у шарлатанстві. В ході процесу обвинувачений для доведення своїх здібностей ясновидця визначав характер і факти біографії низки осіб по їхньому почерку. 26 травня 1930 р., всупереч висновкам судово-медичних експертів, суд виправдав Гануссена.
196
197
З 1920 р., коли була опублікована книжка К. Чапека «Критика слів», і до самої своєї смерті письменник невтомно боровся з журналістським фразерством і словесними газетними шаблонами. В передмові до іронічного «Журналістського словника» (1933) свого приятеля письменника Карела Полачека він писав: «Фраза — це не усталений зворот мови, а усталена брехня». Численні публіцистичні мініатюри К. Чапека були присвячені критиці таких усталених зразків «механізованої нещирості». Цій-таки темі присвячене й оповідання «Експеримент професора Роусса».
198
Атож
199
Справді
200
Практика
201
Ось так; так ось; ну; гаразд
202
Навіювання
203
Зв'язки
204
Автоматично
205
Оце й усе
206
Машинально
207
Дивно
208
Давайте далі
209
Такого я ще не чув
210
Простих
211
Професія
212
Тут: бодай вам!
213
214
Ось воно що
215
Кінець, панове
216
Нащо марнувати вам час
217
Вибачте, панове
218
За свідченням чеського журналіста Франтішека Гела (Фейгела, 1901–1972), випадок, подібний до сюжету новели Чапека, стався з письменником Карелом Полачеком, на очах у якого був убитий чеський міністр фінансів, у минулому редактор газети «Народні лісти» Алойс Рашін (1867–1923). Проте ім'я героя оповідання Прослав Нерад патякає на двох провідних представників чеського поетизму, літературного напряму, багато в чому близького до французького сюрреалізму, — поетів Вітезслава Незвала (1900–1958) і Ярослава Сейферта (нар. 1901).
219
220