Читать «Велике плавання» онлайн - страница 47

— Кажуть, що Готфріду Бульйонському задовго до того, як він відвоював гріб господній, подавались найрізноманітніші знаки згори, — сказав адмірал. — Часто на очах почту в нього з плечей несподівано зникав плащ і так само несподівано появлявся через кілька годин, а інколи присутні чули над його головою немовби шурхіт крил. Чи не означають зниклі лінії на карті вказівки, яку мені подає господь? Чи не означає це, що ангел божий незримо присутній тут і керує всіма моїми вчинками?

— А що ти гадаєш про це, Орніччо? — спитав я.

— Якщо це вчинив ангел, — сказав мій друг, — то треба зізнатися, що він погано миє руки, бо на берегах карти він скрізь залишив сліди своїх брудних пальців. На жодному малюнку я ще не бачив ангела в довгих морських чоботях, змащених ворванню, які потрібно щомиті підтягувати. А тим часом від карти тхне ворванню, як від китобійного судна.

На дозвіллі ми з Орніччо спробували перелічити всіх людей команди, які, на наш погляд, могли б підмінити карту, але на жодній людині ми не могли зупинитися з певністю.

— Найбільше можна підозрівати англійця Таллерте Лайєса, — сказав Орніччо знехотя, — але мені не хочеться припускати, що така весела і щира людина змогла вчинити цю крадіжку.

Мені пригадалася розмова Лайєса з ірландцем Ларкінсом.

— У моїй скриньці заховано дев'ять морських карт, — сказав англієць. — І тому вона мені дорожча, ніж тобі твій гаманець з золотом.

Але відразу ж я згадав одверте обличчя матроса, його веселий сміх і кумедні жарти. Ні, ні, ніколи не повірю, щоб він міг таємно проникнути в адміралову каюту і підмінити карту!

Однак синьйор Маріо, з яким ми поділилися нашими сумнівами, сказав:

— З усіх матросів тільки один Лайєс здатен на такий вчинок. Він і мені здається чесною людиною, але моряки часто бувають одержимі манією купувати, вимінювати чи навіть викрадати потрібні їм карти.

Довідавшись, що сказав адмірал про зниклу карту, синьйор Маріо задумався.

— Нехай Голубок залишиться при своїй думці, — сказав він. — Ні в якому разі не слід йому казати правди. Є люди, які, будучи зачаровані місяцем, вночі встають з постелі і з заплющеними очима ходять по таких небезпечних місцях, як карнизи будинку або поруччя сходів. Якщо до такої людини озватися, вона може впасти і розбитись на смерть. Боюсь, що Голубок перебуває у такому ж стані. Він також зачарований, і, якщо ми окликнемо його і повернемо до дійсності, він може впасти і розбитися на смерть.

Ми не зовсім втямили секретареві слова, але погодилися з ним, що адміралу відкривати таємницю викраденої карти не варто.

І все-таки думки і всілякі здогади тепер часто не дають мені заснути. Особливо погано було мені сьогодні вночі. Здавалось би, мені, відзначеному нині адміралом, потрібно пишатися і радіти, а я бозна-чого сушу голову.

Одначе про все слід розповісти по черзі. Проходячи вранці повз адміральську каюту, я почув гучний голос пана.

— Пілоте Ніньйо, — майже вигукував він, — не намагайтесь дошукуватися причин тих чи тих моїх розпоряджень! Я ваш адмірал і капітан, поставлений над вами їх високостями і ви зобов'язані коритися мені беззаперечно! На щастя, ваша допомога мені більше не знадобиться, бо з учорашнього дня подагра вже не так мені дошкуляє, і я сам зможу вести корабельний журнал.