Читать «Незвичайні пригоди Марко Поло» онлайн - страница 187

Віллі Мейнк

— Не можна обтяжувати народ новими податками, ваша величність, — мовив Марко.

Імператор обернувся до Хіу Хенга.

— А якої думки ви, Хіу Хенг?

Вчений став перед імператором, злегка вклонився і сказав:

— Пастух стриже своїх овець двічі на рік. Якщо ж він почне стригти їх щоденно і віддавати вовну своїм хазяям, ті, звичайно, радітимуть, що її так багато, але вівці тоді не матимуть захисту від холоду та спеки, і, зрештою, загинуть. Хіба ж можна забирати всю шерсть? Народний достаток має свої межі. Міністр Ахмед хоче забрати все, та чи ж це не така сама помилка, як і щоденна стрижка?

На обличчі хана Кублая ще різкіше позначилися зморшки. Гомін у великій залі перейшов у шепіт. Хіу Хенг, Марко Поло і Ахмед стояли біля трону, притягуючи до себе сотні цікавих, насмішкуватих і заздрісних поглядів.

А хан Кублай думав у цю мить про таємне повідомлення, яке він одержав кілька днів тому. Похід проти Ціпангу, незважаючи на великі затрати, закінчився поразкою. Майже весь флот було знищено. Ханові потрібні були гроші, щоб споруджувати нові кораблі і зміцнювати свою армію, бо його головний супротивник, онук хана Октая Кайду, заворушився у своїх володіннях понад рікою Іміл, намагаючись об'єднати в союз проти хана Кублая татарських князів на півночі Китаю.

Імператор відкинувся на спинку крісла. Глибокі зморшки покраяли його чоло. Очі похмуро палали, його пройняла відраза до цього натовпу розкішних, легковажних придворних, які тільки й думали, що про насолоди. Він сидів на своєму золотому троні, високо над усіма, і терзався важкими роздумами.

його погляд перебігав з Марко Поло на Хіу Хенга, з Хіу Хенга — на Ахмеда. Хто вони такі? його друзі чи вороги? Хан Кублай самовдоволено посміхнувся: хто б зважився бути його ворогом? Але владу треба щоденно завойовувати і зміцнювати, і тому він не міг обійтися без Хіу Хенга, Марко Поло, Ахмеда та багатьох інших, котрі допомагали йому володарювати над чужими народами. Він цінив їхній розум, хоч і не любив жодного з них.

Після тривалої мовчанки імператор сказав Ахмедові:

— Ви — міністр фінансів. Ви чули, що сказали ці двоє? Тепер я хочу почути вашу пораду.

Ахмед не видав свого вдоволення. Він розумів, що хоче сказати хан Кублай. Ти, Ахмед, повинен дістати для мене гроші. Ось що значили його слова. Настав час завдати удару ненависному Хіу Хенгові. З Марко Поло, оцим молодим лисом, який так уміло вкрався в довір'я імператора, він розрахується пізніше.

З належним благоговінням Ахмед став перед ханом.

— Ваш відданий слуга просить у вашої величності кілька хвилин уваги. Я, недостойний, своїм обмеженим розумом наважусь порівняти державні справи з великим полем. Раніше ніхто не обробляв його, і воно було все заросле травою. Але тепер, за дорученням вашої величності, я розорав його. Частина його вже оброблена, а частина ще ні. Подекуди воно тільки-но засіяне, а подекуди вже й зеленіє вруно. Якщо ж не буде призначено охоронця і посіви витопчуть, урожай визріє жалюгідний.