Читать «Знак Єдинорога» онлайн - страница 3

Роджер Желязни

Рендом кивнув:

— Для того, щоб все так точно розрахувати, дехто має бути на місці події, в палаці. У тебе є підозри?

Я хмикнув, узяв сигарету, закурив і хмикнув ще раз.

— Я щойно повернувся. Ти весь час був тут. Хто зараз більше інших ненавидить мене?

— Нескромне питання, Корвін, — заявив Рендом. — Кожен щось проти тебе має. Я б вибрав Джуліана, але тут це відпадає.

— Чому?

— Вони з Каїном багато років були в чудових стосунках. Шкода ти не бачив їх разом. Один без одного кроку ступити не могли, всюди разом. А якщо й окремо, то ненадовго. Нерозлийвода. Джуліан анітрохи не змінився, такий же холодний, дріб'язковий і злобний. Але якщо він когось і любив, то це Каїна. Ні, він не пожертвував би ним, навіть щоб дістатися до тебе. Зрештою, якщо вже йому стало несила терпіти, він міг знайти купу інших способів.

Я зітхнув.

— Хто наступний?

— Не знаю, чесне слово, не знаю.

— Добре. І що тепер буде, як ти думаєш?

— Ти попався, Корвін. Що б ти не стверджував, всі подумають, що це зробив ти.

Я кивнув у бік трупа. Рендом заперечливо похитав головою.

— Подумаєш, витягнув з Відображення якогось йолопа, щоб все звалити на нього.

— Розумію, — промовив я. — Дивно, що я повернувся в Амбер в самий вигідний для себе час.

— Це точно, краще не придумаєш, — погодився Рендом. — Навіть Еріка вбивати не довелося. Тут тобі пощастило.

— Так. І все-таки: ні для кого не секрет, навіщо я сюди прийшов. Дуже скоро на моїх солдатів почнуть поглядати косо. Чужаки. Дивно озброєні, так ще й розквартировані в самому місті! Поки мене позбавляла від неприємностей зовнішня загроза! Але крім того, мене підозрюють у брудних діях, вчинених до мого повернення, наприклад, у вбивстві слуг Бенедикта. А тепер ще й це…

— Так, — зітхнув Рендом. — Все це я розумію. Коли ви з Блейзом кілька років тому атакували Амбер, Жерар відвів частину свого флоту так, щоб не опинитися у вас на шляху. А Каїн зі своїми кораблями напав на вас і розбив. Я думаю, що після його смерті усім флотом буде командувати Жерар.

— А хто ж іще? Хто ще з цим впорається?

— І тим не менше…

— Згоден. І тим не менше. Якби для зміцнення своїх позицій мені знадобилося відправити на той світ кого-небудь, то за логікою речей це був б Каїн. Це чиста правда, чорт би її забрав!

— Ну і що ти збираєшся робити?

— Розповісти усім, що трапилося і спробувати дізнатися, хто за цим стоїть. Можеш запропонувати щось краще?

— Я думав, як би забезпечити тобі алібі, але щось не виходить.

Я похитав головою.

— Ти надто близький до мене. Як би ти не старався, ефект буде прямо протилежним.

— А може, визнати, що це твоя робота?

— Я думав про це. Але про самозахист тут говорити не доводиться. Горло перерізають з-за рогу. Довелося б фабрикувати докази того, що він замишляв якусь гидоту і оголосити, що я зробив це на благо Амбера. Мені це глибоко противно. На таких умовах я категорично відмовляюся визнати провину за те, чого я не робив. Та й все одно, запашок для мене залишиться препротивний.