Читать «П"ятеро поросят» онлайн - страница 30

Агата Крісті

Блейк перебив:

— Часу? У мене було його досить. Перед і мною було багато шляхів, тисяча варіантів, як учинити. Я міг би, як уже казав, піти до Еміаса, хоча навряд чи він мені повірив би. Еміас був не тою людиною, яка легко вірить, коли йдеться про його небезпеку. Він би висміяв мене, бо він ніколи глибоко не розумів, що за диявольська жінка була Керолайн. Але я міг піти до неї, сказати їй: «Я знаю всі ваші наміри! Я знаю, що ви задумали. Але, якщо Еміас чи Ельза помруть від цикути, — на вас чекає шибениця!» Це зупинило б її! Зрештою, я міг подзвонити в поліцію. О, я міг вжити тисячу різних заходів! А натомість погодився з повільними і обережними методами Мередіта: «Ми Повинні все обміркувати, абсолютно твердо переконатися В тому, хто взяв трунок», — як твердив він. Ідіот! Ніколи в житті він не спроможний був прийти до якогось рішення! Його щастя, що він старший і одержав маєток, за рахунок якого існував. Якщо б він коли-небудь спробував робити гроші, то втратив би все, до останньої копійки.

Пуаро запитав:

— У вас особисто не було ніякого сумніву з приводу того, хто взяв трунок?

— Звичайно, ні. Я одразу ж зрозумів, що це вчинила Керолайн. Я її досить добре знав.

— Це дуже цікаво. Я теж хотів би знати, пане Блейк, що за особа була Керолайн Крейль.

Філіп Блейк мовив різко:

— Це була зовсім не та нещасна, якою вважала її публіка під час процесу!

— А якою ж вона була?

Блейк знову всівся і розважливо запитав:

— Ви справді дуже хочете знати?

— Я справді дуже хочу знати.

— Керолайн була нестерпна жінка. Нестерпна до неймовірного. Вона була приваблива, нічого не скажеш. В її поведінці відчувалася саме та цнотливість, яка так легко підкуплює. Її ніжний і беззахисний вигляд завжди викликав лицарські почуття. Інкрли — я трохи почитував історію — мені здавалося, що Марія, королева Шотландії, повинна бути саме такою, як вона. Вічно захоплена і нещасна, приваблива, як магніт, а по суті холодна, користолюбна інтриганка, яка затіяла змову з метою вбивства Дарнлея, що їй і вдалося. Керолайн була такою ж: холодною, користолюбною жінкою. З препоганим характером. Не знаю, чи говорили вам про це. Факт не істотний для процесу, але він добре виражає її характер. Що вона заподіяла своїй сестрі, коли та була ще зовсім маленькою? Вона її ревнувала, її мати вийшла заміж вдруге і всю увагу й любов віддала маленькій Анжелі. Керолайн не могла цього знести. Вона намагалася вбити сестру. На щастя, удар не був фатальний. Але вчинити подібне — жах!

— Справді.

— Так ось якою дійсно була Керолайн. Вона у всьому намагалася обставити інших. Чого вона не могла терпіти так це щоб хтось був на першому плані. У ній жив холодний і егоїстичний демон, який у гніві міг призвести до злочину. Вона здавалася імпульсивною, але насправді була користолюбною. Коли Керолайн, ще баришнею, приїхала у гості в Олдербері, вона вивчила всіх нас і розробила свої плани. Грошей у неї не було. Я ніколи не виступав серйозним конкурентом, я був молодший син, який мав сам пробивати собі шлях у житті, — сьогодні я міг би, мабуть, купити з потрохами і Мередіта, і Крейля, якби він жив! Керолайн одного часу зупинилася було на Мередіті, але ненадовго, а потім узяла курс на Еміаса. Еміасові повинен був перейти маєток в Олдербері, і хоч це й не складало надто великої суми, але вона зрозуміла, що в нього неабиякий талант художника. Вона зробила ставку не тільки, на його геніальність, але й на величезний фінансовий успіх. І виграла. Незабаром Еміас здобув заслужену славу. Він не був, власне кажучи, модним художником, але його талант визнавали, і картини його розходились. Ви бачили коли-небудь хоч одну з його картин?.. У мене є одна. Підемо глянете.