Читать «П"ятеро поросят» онлайн - страница 32

— Він ділився з вами?

— Так. Він знав, що має справу з відданим другом. Еміас завжди розкривав мені очі на справжній стан речей. Не скаржився, — це було не в його стилі, — він тільки говорив: «Дідько б їх забрав, цих жінок, усіх разом». Або: «Ніколи не одружуйся, мій любий. Залиш пекло для потойбічного життя».

— Вам відомі його почуття до мадемуазель Грієр?

— О так! Я був свідком розквіту їхніх почуттів. Він мені сказав, що зустрів незвичайну дівчину. Вона була інша, казав він, ніж усі, кого він знав раніше. Я не перебільшую його слів. Він завжди зустрічав жінку, яка була иезрівняна з іншими. Але через місяць, якщо його про неї запитували, він дивився з подивом, ставлячи собі, мабуть, питання: про кого мова? Однак Ельза Грієр справді була іншою. Я це зрозумів, коли приїхав погостювати в Олдербері. Вона його зачарувала. Він потрапив у тенета з головою. Бідний, він був ніби ягнятко в її руках.

— Ельза Грієр вам теж подобалась?

— Ні, не подобалась. Вона справді була хижим створінням, прагнула володіти душею і тілом Крейля. Все ж, на мій погляд, вона була кращою для Еміаса, ніж Керолайн. Можливо, коли б він був у її руках і вона була в ньому впевнена, то залишила б його в спокої. А може б, він їй набрид і вона перейшла б до іншого… Найкраще для Еміаса було б взагалі не плутатися з жінками.

— Однак це, здається, було не в його манері.

Філіп Блейк відповів з зітханням:

— Еміас дивак, весь час плутався то з одною, то з іншою. І все ж, можна сказати, жінки дуже мало для нього важили. Єдині дві жінки, які щось значили в його житті, були Керолайн і Ельза.

Пуаро запитав:

— Він любив дитину?

— Анжелу? О, ми всі любили Анжелу. Вона була надто грайлива і гарна, завжди вміла вигадати якусь гру. Чого тільки не виробляла нещасній гувернантці! Еміас любив її, безперечно. Але інколи її вибрики виходили за всякі межі. Еміас сердився тоді по-справжньому, і тут завше втручалася Керолайн — вона постійно була на боці Анжели. Перед ними Еміас завжди відчував себе переможеним. Він не терпів, коли Керолайн ставала на бік Анжели, супроти нього. У цьому були свого роду обоюдні ревнощі. Еміас ревнував, що дружина має на першому плані Анжелу і готова задля неї на що завгодно. А Анжела ревнувала Еміаса і повставала проти його намагання виховувати її. Еміас поклав, що вона піде тої осені до школи, за що Анжела розсердилася. Не тому, що їй не сподобалася сама пропозиція про школу, вона навіть цього хотіла. Але її виводив з терпіння той безапеляційний, незаперечний тон, яким Еміас влаштовував усі її справи. Вона вичворяла йому всілякі штучки, аби відомстити. Якось підкинула йому в постелю з десяток равликів, без шкаралупок… Як би там не було, Еміас був правий: наставала пора привчити її до дисципліни. Мадемуазель Уільямс була здібним педагогом, але вона зізнавалася, що з Анжелою дедалі важче ладити.