Читать «Енн у Домі Мрії» онлайн - страница 18

— А хто живе в тім домі ген за вербами? — запитала Енн.

— Пані Мур, — відповів капітан Джим і, мовби замислившись, додав: — Та її чоловік.

Енн усміхнулася і з тону, яким говорив капітан Джим, в уяві склала собі портрет незнайомої пані Мур — то, напевне, була друга пані Лінд.

— Небагато у вас тут сусідів, пані Блайт, — вів далі капітан Джим. — По цей бік затоки всього кілька домів. Тут майже вся земля аж до самісінького Глена належить панові Говарду, то він здає пасовища в оренду. Зате по інший бік народу тьма — особливо Мак-Алістерів. Там хай куди поткнешся — неодмінно зустрінеш Мак-Алістера. Я був позавчора бачив старого Леона, він на тім боці все літо пропрацював. То він каже: «Вони там усі — Мак-Алістери. Там Ніл Мак-Алістер, а там Сенді Мак-Алістер, і Вільям Мак-Алістер, і Алек Мак-Алістер, і Енгус Мак-Алістер, і диявол у них, мабуть, теж Мак-Алістер».

— Еліотів та Крофордів там не менше, — мовив лікар Дейв після того, як сміх ущух. — Ми тут, Гілберте, на цьому боці, навіть приказку маємо: «Від зарозумілості Еліотів, пихи Мак-Алістерів та марнославства Крофордів спаси нас, Господи».

— Хоча й добрі люди між них є, — завважив капітан Джим. — Багато років плавав я на кораблі з Вільямом Крофордом, то нема йому рівних у силі й відвазі. Вони розумні — там, на тім боці. Певно, ми тому з них мовби як і глузуємо. Дивно, правда, — як то ми завжди ображаємося на тих, хто за нас бодай трошки більш тямковитий?

Лікар Дейв, що сорок років ворогував із «тим боком», засміявся, проте враз умовк.

— А хто живе в тім сліпучо-зеленому будинку за півмилі звідси? — поцікавився Гілберт.

Капітан Джим задоволено всміхнувся.

— Панна Корнелія Брайант. Вона скоро вас відвідає — не сумнівайтеся, бо ви пресвітеріани. А були б ви методистами, то вона й кроку у ваш бік не ступила б. Корнелія ненавидить методистів.

— Ексцентрична дама, — підсміхнувся лікар Дейв. — Запекла чоловіконенависниця.

— Виноград неспілий? — засміявся Гілберт.

— Ні, не в тому річ, — серйозно відказав капітан Джим. — Корнелія замолоду мала женихів, та й нині варто їй однісіньке слово мовити, як усі старі вдівці тут же й підскочать від нетерплячки. Але вона мовби як народилася із хронічною відразою до всіх чоловіків і методистів. У неї найзліший язик і найдобріше серце в Чотирьох Вітрах. Де тільки станеться лихо — вона вже там, і робить усе, щоб допомогти. Про жодну жінку вона нізащо й слова кривого не скаже, а коли вже любить шельмувати нас, пройдисвітів, — гадаю, наші товсті шкури здатні це витримати.

— Про вас, капітане Джим, вона завжди високої думки, — мовила стара пані Блайт.

— Боюся, що так, і це найгірше. Від цього в мене відчуття, наче я маю щось таке, мовби як неприродне.

Розділ 7

ДРУЖИНА ШКІЛЬНОГО ВЧИТЕЛЯ

— А хто була та перша молода дружина, що тут оселилася, капітане? — запитала Енн, коли після вечері вони посідали коло каміна.

— Чи не була вона дійовою особою тієї романтичної історії, що буцімто пов’язана із цим будинком? — озвався Гілберт. — Мені казали, що ви, капітане, могли б її розповісти.