Читать «Пор"ядна львівська пані» онлайн - страница 26

Кася уважно подивилася на ложечку, на якій завис крем. Вона її зосереджено почала облизувати, неначе сама займалася з чоловіком оральним сексом. Пенелопа дивилася на неї, на її чутливий язик, чутливі пальці. І в неї всередині щось щемливо стислося.

Нарешті на ложечці нічого не залишилося, і Кася споглядала її з великим жалем. Ложечка була геть порожньою.

— А Дмитро Іванович... Ох, Дмитро Іванович! — застогнала вона. — Знаєте, який у нього був запах, його запах! Це був запах озону після розряду блискавки в гірському лісі!

Кася хрипло засміялася.

— А знаєте, який він був на смак?

Кася замислилася.

— На смак він був, як свіжий пахучий городній огірок, посипаний сількою.

Кася розсміялася.

— А знаєте, який він був чуткий до дотику?

Кася уважно подивилася на Пенелопу незрячим поглядом. Вона підвелася, через стіл нахилилася до Пенелопи і ледь торкнулася своїми губами її губ. У тієї по тілу пробігла тремтлива хвиля...

У Львові відразу після від'зду Одіссея весна просто вибухнула цвітом, листям і зеленою свіжістю. Пенелопа дуже сумувала за Одіссеєм. Проте Касина присутність якось згладжувала розлуку. Вони зблизилися на ґрунті спільних інтересів.

Пенелопа з острахом чекала днів, коли в неї мали початися місячні. Вона прислухалася до себе, до свого нутра, до свого лона. То їй здавалося, що там, усередині щось пульсує, подаючи ледь відчутні ознаки життя. Низ її живота тягнув і ніби набух. А іншого разу вона відчувала себе порожньою. Пенелопа ніколи дотепер не вела календарики — не було сенсу. А тепер вона намагалася згадати точно день, коли в неї почалися останні місячні, й періодичність, з якою вони відбувалися. Ні до якого конкретного висновку вона не прийшла. У голові все сплуталося. Раніше її місячні були чимось буденним і загубленим у круговерті щоденних клопотів і проблем.

Тож напруження зростало з дня на день. Очікування виявилося нестерпним. Вона безперестанку бігала в туалет, заглядаючи на свої щоденні прокладки. Однак вони були чистими. Тільки часом з'являлася волога крапочка її соку.

Пенелопа поділилася сумнівами з Касею, щоправда, не уточнюючи походження можливої вагітності. Та її заспокоїла: нині існують такі методи позбавлення жінки від її «головного болю», що нема чого тривожитися.

Це Пенелопу спочатку розпружило, але потім виник сумнів: якщо їй з Олімпу був посланий сам бог Любові, то чи має вона право позбуватися його плоду?

Пенелопа не знаходила собі місця. Її розривали суперечливі почуття: вагітна — не вагітна; якщо вагітна — позбуватися дитини чи не позбуватися?

Її сумніви в одну мить розвіяла Кася, запропонувавши:

— А чому б тобі (вони вже перейшли на «ти») не зробити тест на вагітність? Це дуже просто! Продається в кожній аптеці.

Пенелопа схопилася за цю ідею, як за соломинку. Вони разом з Касею прийшли в аптеку, купили тест і повернулися в архів.

Жінки зайшли в туалет і закрилися. Пенелопа вийшла з кабінки з майонезною банкою, в якій жовтіла її сеча. Кася швидкими рухами розпечатала тест і опустила папірчик у банку.