Читать «Пор"ядна львівська пані» онлайн - страница 18

— А тепер, — сказав він, — покажіть нам чоловічу білизну.

Пенелопа воліла б провалитися крізь землю, однак було б зовсім нечемно залишити Одіссея наодинці після такого королівського подарунку.

— Мені «боксерки», будь ласка, — попросив він.

Молодий продавець, професійно оглянувши Одіссеєву поставу та його манеру одягатися, виклав на прилавок товар. Одіссей вибрав собі кілька штук і сказав:

— Я піду поміряю.

Продавець завагався:

— Узагалі-то, у нас не дозволяється міряти труси.

Одіссей дивився на нього вичікувально.

— Ну, як для вас... — пробелькотів продавець, зиркнувши на Пенелопу, яка пашіла, як після сауни, і не закінчив фрази.

Одіссей потягнув Пенелопу до примірочної.

— Я не піду, — опиралася вона. Проте він силоміць заштовхнув її туди, ще й ляснувши легенько по попці.

За шторкою Одіссей зняв із себе нижню частину одягу і присів на стільчик. Пенелопа розгублено на нього дивилася. Тим часом він знімав і з неї те ж саме. Чоловік обережно взяв її за талію і наблизив до себе. Вона впритул підійшла до нього, обнявши ногами стілець, на якому він сидів. Одіссей, міцно тримаючи жінку, почав її повільно, обережно опускати.

Вона поволі присідала, поки не відчула легенький дотик своєї плоті до його. Відчувши це, чоловік призупинив її. На цей раз він не поспішав, а ледь-ледь чутно підштовхував її. Ті ніжні поштовхи поступово розкрили половинки черепашки і ніжно розбудили молюска, який там сховався. Той відразу ж прокинувся і розпластався перед невідомим загарбником. Тоді невідомий загарбник наважився проникнути в таємний хід. Він спершу обережно постукав туди, а коли двері привідкрилися, почав дуже обережно, маленькими кроками проникати туди. Пенелопа мало не завила від насолоди, однак Одіссей вчасно затулив їй рота потужним поцілунком. Він тримав її і рівномірно рухав нею вгору-вниз. Яскраве світло знову засліпило Пенелопу. З нею відбувалося щось неймовірне. Від цього злиття або, як писали минулого століття, «соїтія» хотілося кричати, стогнати, сміятися, плакати, рвати на собі волосся водночас. Рівномірні рухи посилали хвилі блаженства по всьому тілу. Від них тіло ставало невагомим, воно обволікало плотською вологою чужинця, який увірвався в її таємний хід.

Одіссей пришвидшив свої рухи, міцно тримаючи Пенелопу в руках. Вона слухалася його рук, і ось він з силою притиснув її до себе й вона фізично відчула в собі імпульси чужинця, який проник у неї. Це її привело майже до божевілля. В такому ж стані перебував і Одіссей. І, щоб не заревіти в дуже пристойній крамниці, він уп'явся в Пенелопине плече зубами.

Від болю Пенелопа прокинулася і вирячила очі, проте вигляд чоловіка, який кінчає в неї з такою насолодою, зненацька перетворило її больові відчуття на насолоду. Це в багато разів посилило кайф від того, що відбулося в примірочній крамниці нижньої білизни.

Коли вони вийшли з примірочної, продавець уважно роздивлявся люстру на стелі. Пенелопа ховалася за Одіссеєм, а він спокійно і навіть весело розраховувався і забирав покупки.