Читать «Пор"ядна львівська пані» онлайн - страница 20

Люба Клименко

Отже, ситуація складна. Вона намагалася нагадати собі, чи вона сама коли-небудь озирається по театру під час вистави, чи ні. Взагалі її завжди цікавило, хто і як сприймає музичний твір. Однак тепер їй хотілося, щоб цього разу, на цьому спектаклі таке питання ні перед ким не поставало.

Поки вона думала, у театрі поволі темніло. І її серце стислося в маленький кулачок.

І тут, немов із підземелля, почувся притлумлений сиплий ритмічний звук барабанів:

Там-тататам,

Тататам

Там, там

Тататам,

Татата-татата-татата-там!

Спершу їх супроводжували строгі щипки струнних: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!» А далі полився справді сексуальний голос того музичного інструмента, який запропонував їй купити молодий продавець у музичному магазині.

Кожен удар барабана спричиняв відповідну вібрацію в тілі. Воно автоматично почало пульсувати в такт: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!»

Одіссей поклав руку їй на коліна і затарабанив пальцями по них: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!» Його пальці в такт цьому шалено-сексуальному ритмові почали рухатися у відповідному напрямку. Пенелопа була вже скорена. Йому навіть не довелося розводити їй ноги. Вона зробила це сама. І ось його пальці вже опинилися «саме там»: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!» — І от «саме там» вони продовжували своє ритмічне і поки що майже покірне: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам.

Татата-татата-татата-там!» Він узяв другою рукою її руку і поклав собі «саме туди». Вона відразу ж зрозуміла, що їй робити. Вона акуратно почала піднімати крайню плоть у цьому безсоромному ритмі: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!»

Її очі були заплющені і їй уже було байдуже, чи дивляться на неї в біноклі, чи ні. Єдине, що її хвилювало, то це оте: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!» Коли його пальці віднайшли її найвразливішу жіночу точку і почали там своє: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!», їй аж запаморочилося в голові.

А експресія музики ще більше наростала. Барабани ставали дедалі наполегливішими.

А духові інструменти роз'ятрювали і без того напружені емоції: «Там-тататам. Тататам. Там, там. Тататам. Татата-татата-татата-там!»