Читать «Вуси» онлайн - страница 7
Олекса Стороженко
Прочитав, якось чудно лупа очима, губи дрижать…
— Фо… Фома Пе… Петрович! — каже запиняючись. — Что это такое?
Хома наставив око.
— Височайший, — каже.
— Без вас знаю, — каже предсідатель, — а распространяется ли право ношения усов?
— Розпространяється, — каже.
Товариші дивляться на мене, перелякались, думають собі: буде мені халепа! А я дивлюсь на супротивників, так їх очима й їм та вуси кручу. Предсідатель глянув на секретаря, повертілись вдвох сюди-туди та й посідали тихенько; ні один і пари з рота не пустив. Що, думаю собі, піймали облизня!
Так отака-то чудасія була з моїми вусами. Якби не той указ, то, може б, довелося і пропасти! Згадуючи прошле, не раз думав: правду люди кажуть, що за Богом молитва, а за царем служба ніколи не пропадає. За п'ятнадцятилітню без-порочну вислужив-таки собі те, що теперечки ніяке превосходительство на світі не збриє мені вусів, от що!..