Читать «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори» онлайн - страница 17
Андрій Содомора
Отож, найяскравіший приклад «перемішування» світового ладу — судно: закорінена у твердий ґрунт гірська сосна волею людини опинилась на хисткій хвилі-блукачці; непоєднувальне — поєдналося. Природна оселя для риб, водна стихія, понесла на собі неприродну оселю для людей — судно; один із його епітетів — hospita navis,
Море — наче поле. Та якщо плуг залишає за собою родючу борозну, то судно, яке «зорює» «безплідне» море, й сліду не залишає за собою (хіба що в розпаленій уяві «неситого», який виорює «на дні моря поле», але й там — безплідний пісок)… Суходіл — у сітці доріг; на морі, скільки б суден по ньому не пливло, — жодного сліду. Хіба що на дні — залишки тих суден, які таки знехтували засторогою античних. Але вони ж, античні, видали в тій справі свій останній присуд: «Navigare necesse est, vivere non est necesse» —
XIV. Pullus in ovo. Курятко в яйці
Pullus in ovo
Курятко в яйці
* * *
Справді, курка не народила яйця — знесла його (носила, носила — і знесла; кажемо: «Носиться, як курка з яйцем»). Не народила саме тому, що курятко — ще не народжене, воно — в яйці. Справа його народження, сказати б, «у його руках», точніше — у дзьобику. Ним воно й достукується до світу, що поза яйцем, — чи можна увійти… Плід каштана, падаючи, розбиває свою наїжачену шпильками круглу зелену «хатку», курятко — мусить попрацювати, щоб виглянути на білий світ (мусить знати, коли йому пора стукати, щоб ні заскоро, ані не запізно). А вже коли виглянуло — тоді й народилося. Але першого його народження, прихованого в яйці, — ніхто не бачив. Як у нашій загадці: «Що двічі родиться: вперше — гладеньке, а вдруге — пухкеньке?» Одне слово — дивина, загадка, яка неминуче веде до загальновідомої: «Що спочатку — курка чи яйце?»…
Римляни, здається, не ломили собі голови над тією загадкою, зате, коли йшлося про обід, були переконані: спочатку — яйце. Від яйця починали, яблуками — закінчували: «Ab ovo usque ad mala» —