Читать «У них щось негаразд з головою у тих росіян...» онлайн - страница 61
Анна-Лєна Лаурен
На думку спадає лише одне пояснення: упродовж століть росіяни жили в суспільстві, де ніхто і ні в чому не мав цілковитої певності, а несподівані повороти долі ставалися ледь не щодня. Навіщо витрачатися на солідний ремонт будинку, якщо тебе щомиті можуть з нього викинути. Навіщо домовлятися аж за цілу добу наперед, якщо завтра я можу померти?
Російський фаталізм робить життя гнучкішим і дає більший простір для швидкої зміни рішень. Це, в принципі, дуже практично: оскільки трапитися може все на світі, навіщо планувати заздалегідь.
Навіть подорожувати росіяни люблять без детально розробленого маршруту. Вислів «
А ось у робочих ситуаціях треба бути дуже обережним з усіма цими «
— Жодного шансу. Місць для преси більше не залишилося, — повідомили мені.
Та я таки додзвонилася до Ірини, відповідальної за контакти з пресою в адміністрації Санкт-Петербурга. Вона пообіцяла все влаштувати.
— Приїжджайте, вирішимо на місці!
Ми з оператором зібрали апаратуру й вирушили в дорогу. Коли я заявилася до прес-центру, де. за словами Ірини, нас вже мала чекати акредитація, почалося справжнє пекло... Розшукати Ірину було марною справою. Прес-центром керувала Ксенія з російського міністерства культури, і її анітрохи не цікавило, що наобіцяли якісь ідіоти з адміністрації.
— Тут
Я попросила її розмовляти зі мною нормальним тоном, та вона не зменшила децибелів. Тоді я теж перейшла на крик. Ми стояли, як два бойові півні, й верещали одна на одну, аж Ксенія вирішила, що достатньо мене провчила, і звіялася геть.
Наступного ранку я одержала наші акредитації, до того ж, найліпші місця, відведені для преси.
Тож Ірина мала рацію — усе вирішується на місці. Але на це пішов увесь день: телефонні дзвінки, факси, уклінні прохання — ситуація, повторення якої я, як журналіст, нізащо б не хотіла. Кожний такий день коштує працедавцеві сотні євро...
Але вернімося до головної теми розділу — росіяни неймовірно практичні й уміють використовувати речі, які чимало європейців давно вже викинули б на смітник. Їм вдається вирішувати проблеми вдома, на дачі, проблеми з автом, не викликаючи сантехніка й не віддаючи автомобіля у руки автомеханіка. Щоправда, у більшості випадків це тимчасові рішення, та вони здебільшого виправдані — поки щось поламається знову. І знову тоді щось придумається, як зарадити справі.