Читать «Тарас Шевченко. Твори у п"яти томах. Том 2» онлайн - страница 90
Тарас Григорович Шевченко
59
Потя (церк. — слов.) — порізав, побив.
Поя (церк. — слов.) — узяв (в цьому контексті—в наложниці).
60
Прийшли в Дар’ю… — тобто в Сир-Дар’ю, річку, що впадає в Аральське море.
Ватага — рибальський зимівник. Після завершення навігації 1848 р. у подібному зимівнику розташувалася експедиція для дослідження Аральського моря, в якій брав участь Т. Шевченко.
61
Титарівна — дочка титаря, церковного старости. Титарем називали також того, хто побудував церкву.
62
Оранда — корчма, шинок.
63
Арал — острів Кос-Арал у гирлі річки Сир-Дар’ї— місце зимівлі Аральської експедиції, в якій брав участь Т. Шевченко.
64
П. С. — Петро Петрович Скоропадський (1805–1863), поміщик-кріпосник, власник с. Григорівни на Чернігівщині, нащадок гетьмана І. Скоропадського, що гетьманував на початку XVIII ст.
65
Г. 3.— Ганна Іванівна Закревська — знайома поста Шевченко намалював портрет Закревської та її чоловіка, власника маєтку в с. Березова Рудка на Полтавщині.
66
Старесенька мати! — Волховська Тетяна Густавівна, поміщиця, власниця маєтку в с. Моисівці на Полтавщині. У неї поет гостював разом з Є. Гребінкою в червні 1843 р.
67
В рукописі Шевченка твір цей не має назви.
68
Схимник — чернець-самітник.
69
Із коча — з карети, з фаетона.
70
Білиця — жінка, що готується стати черницею.
71
Кирик — «Про п’яного Кирика не можу вже нічого сказати: якась локальна приказка, — писав І. Франко. — Певно, був якийсь відомий п’яниця Кирик у якімсь селі, де був Шевченко». А можливо, це образ народної казки.
72
Оливо — тут у значенні олівець. Колись олівці робили з олова.
73
Файда — довгий батіг.
74
Швачка, Микита — один з ватажків селянського повстання 1768 року (Коліївщина). Його загін діяв у районі Білої Церкви, Фастова, Василькова. Після поразки повстання був засланий до Сибіру. У народних піснях Швачка оспівується як герой і захисник покріпачепого селянства.
75
Кошуленька — сорочечка.
76
В Переп’яті…— Назва могили поблизу Фастова. В розкопках її брав участь Шевченко влітку 1846 р.
77
Бихов — очевидно, Бишів. Назву «Бихов» Шевченко взяв з народної пісні про Бондаренка («Хвалилася Україна, що в нас добре жити…»).
Левченко — Згадується в тій же пісні про Бондаренка як один з ватажків Коліївщини. Історичних відомостей про нього немає.
78
Бунчуг — одна з ознак гетьманської влади, древко з мідним наконечником, з-під якого звисав кінський волос.
79
Лобода, Іван (справжнє ім'я Григор, а не Іван) — гетьман реєстрових козаків наприкінці XVI ст., один з керівників козацько-селянського повстання 1594–1596 рр. проти польської шляхти.
80
Павло Кравченко-Наливайко — Северин Наливайко (походженням а кравців), ватажок селянсько-козацького повстання 1594–1596 рр. проти польського гніту; був захоплений у полон і 1597 р. страчений у Варшаві. З його ім’ям пов’язано багато народних пісень і легенд, про нього Іван Ле написав великий роман.