Читать «Леонід Кравчук» онлайн - страница 57

Андрій Кокотюха

У своїх оцінках вони сходилися в одному: це не було звернення першого Президента України до народу. Це справді звернення першого президента до третього президента. Досі Ющенко міг вибірково спілкуватися і з народом, і з елітами. Він лає уряд і одночасно скаржиться на нього, при цьому зовсім не є готовим до сприйняття системної критики з будь-якої сторони. І ось коли перший президент звернувся до третього, Ющенко не міг на це звернення не відреагувати. Інакше він знижує свій статус президента. Такої ситуації ще не було. Отже, Леонід Кравчук озвучив те, про що намагалися не говорити вголос. Цим Кравчук легалізував вимогу до Ющенка піти у відставку. Крім того, фактично Кравчук перекреслив теоретичні можливості другого терміну Ющенка. Тому, коли говорять – Леонід Макарович свідомо зіграв на боці Юлії Володимирівни, то політичні аналітики ставляться до цього скептично. Адже Кравчук – це перший Президент України, який створював країну разом із самим президентством. Він сьогодні вищий за будь-якого прем’єр-міністра, за будь-яку Тимошенко і будь-якого політика просто тому, що стоїть біля витоків української державності.

До Кравчука як до людини справді можна ставитися по-різному. Але, говорили аналітики, він має ще одну деяку перевагу над усіма – в 1994 році він пішов на дострокові вибори. І тепер закликав Ющенка наслідувати його приклад. Треба зауважити, що він цього не зробив у 2000 році по відношенню до Кучми, коли вся країна ходила під гаслами «Україна без Кучми». Проте Кравчук зробив свій заклик по відношенню до безмежно демократичного Ющенка! Отже, Кравчук вважає: якщо Кучма точно не пішов би у відставку, то Ющенко може це зробити. Таким чином, перший президент змушує Ющенка бути демократом. Звертаючись до діючого президента у прямому ефірі, Леонід Макарович мав велике бажання берегти результати своєї діяльності. Хочемо ми цього чи ні, але саме він створював цю країну. Він чудово розуміє, що країна руйнується через конфлікт двох політиків і гілок влади. Він дуже боїться, що все це погано закінчиться взагалі. Він боїться, що, будучи батьком-засновником України, він буде тим, хто її ховає. У нього є страх, що в результаті конфлікту з Україною щось може трапитися. Крім того, говорили політологи, Кравчук відчуває час. Адже це – знаменитий Хитрий Лис. Він сказав те, про що інші не говорили, але думали. Таким чином, він опинився в центрі політичної уваги. Він зробив хід, який на декілька місяців змусить усіх політиків та журналістів звертатися до нього по коментар. Грубо кажучи, в свої сімдесят п’ять років він повівся так, як не кожен молодий політик може повестися, і це не банально. Ось у чому вбачалася сила цього кроку.