Читать «Леонід Кравчук» онлайн - страница 55

Проте в більшості моментів він – прихильник загальних домовленостей на благо України. Щойно в 2008 році виникла чергова ситуація, коли після розпуску парламенту ставало можливим введення прямого президентського правління, Леонід Макарович констатував: це для президента було б вигідно. І тому що він стає єдиною в країні фігурою, котра зосереджує в себе і владу глави держави, і владу законодавчого органу. І через те, що він регулює відносини в суспільстві через укази, бо іншого виходу немає, і призначає вибори тоді, коли він буде вважати за потрібне. Нарешті, вигода в тому, що це вже нестандартна ситуація, яка межує з надзвичайним станом в країні. «А коли надзвичайний стан – це зовсім інші стосунки, інші дії і взаємодії, – говорить Кравчук. – Тим, хто сьогодні з гарячими головами думає, що це так просто – провести ще одні дострокові вибори, слід подумати, кому вони вигідні. Треба працювати в тих умовах, які є, і не перекладати відповідальність ні на кого, не посилатися і не плакати, що немає законів, немає нормативних актів. Треба працювати, наводити лад в Україні».

Серед політичних лідерів сьогодення Леонід Макарович не бачить саме лідерів, впливових та авторитетних людей. Якщо раніше українські політики могли вирішувати ситуацію, знаходити компромісні рішення і через те лишалися вагомими, то нині подібних особистостей можна перерахувати по пальцях. Між тим Кравчук вважає: справжні політики в країні є. Але їх не допустять до того, щоб вони могли щось, скажімо, не тільки рекомендувати, а брати участь в якомусь розв’язанні морських вузлів. Пояснює він і причини: в Україні кожні вибори – бізнес-проект. Відповідно, до кожних виборів – комерційний підхід. «У нас допускають тих, хто має гроші, хто пробивається різними шляхами. Найперше – через обдурювання електорату і через популізм. Про свої обіцянки потім, після виборів, політики забувають. Тому ті політики, які вже піднялися до більш широкого розуміння ситуації, не будуть допущені до влади», – переконаний він. Навряд чи треба спеціально пояснювати: за подібними словами приховується образа на неможливість хоч якось впливати на ситуацію, маючи при цьому набагато більший досвід, ніж ті, хто тепер при владі.