Читать «Шлях Срібного Яструба» онлайн - страница 48

Дмитро Білий

Сагір узяв один злиток срібла й довго розглядав його, немовби назавжди запам’ятовуючи таємничі малюнки, викарбувані на його поверхні. На кожному зі злитків Сагір накреслив наконечником стріли знак — квадрат, вписаний у коло. Атей і Орія зі здивуванням дивилися на його дії.

Один за одним підносив Сагір злитки вгору, і сонячні промені відбивалися на них, немовби насичуючи своїм світлом і чарівною силою. Потім Сагір обережно поклав злитки у розпечений казан. Туди ж він кинув декілька жмень якоїсь речовини і сухих трав.

— Боги створили метали для того, щоб зберігати в них свою чарівну силу, — пояснив Сагір, коли вони всілися навколо казану, чекаючи, поки розплавиться срібло, — найбільше магічної сили криється у сріблі. Єдиний метал, в якому немає сили, це золото, і тому Темрява прирекла людей вбивати за цей метал. Коли людина вбиває когось за золото, то цим вона посилює темну силу демонів. Але там, де є Темрява, завжди знайдеться Світло. Ці три срібні злитки охороняли в своїй печері грифони з дуже давніх часів. Але Зберігачі вирішили допомогти нам його дістати. І, можливо, це срібло допоможе нам подолати Гістаса. Отже, Атею, прийдеться тобі згадати свої ковальські навички. Що й казати, а наш батько вмів передати свою науку!

— Хіба я багато вмію? — знизав плечима Атей.

— Вмієш, вмієш, — посміхнувся Сагір, — справжню науку не тільки у кузні опанувати можна, але і в сідлі свого коня. І цю науку не тільки в словах батька почути можна, але і у дзенькоті тятиви, у свисті стріли, у завиванні степового вітру. Все тебе навкруги навчає, іноді так, що й сам не помічаєш….

Невдовзі срібні злитки почали плавитися. Таємничі знаки розплилися, і злитки перетворилися на блискучу масу, на поверхні якої підіймалися й лопалися прозорі кулі.

Сагір виклав перед казаном декілька форм для виготовлення наконечників стріл.

— Зараз ми виготовимо стріли зі срібними наконечниками — вони допоможуть нам впоратися з мерцями, але нехай срібло ще плавиться у казані. Я накреслив на злитках знак, який означає Місто Мерців. Цієї ночі воно вже не буде таким неприступним. У давнину скіфи ніколи не будували фортеці, але могли захопити будь-яку ворожу фортецю. Навіть велика твердиня уратів Тайшеба колись пала перед нашими предками. Цієї ночі зійде повна луна і сила Гістаса посилиться, але не настільки, як він очікує. Потім ми зробимо з цього срібла наконечники стріл і для кожного оберіг — знак Срібного Яструба.

Допомагаючи брату, Атей, захоплений роботою, не помітив, як минув час. Орія стояла край берега, уважно пильнуючи за навколишнім простором. Але степ, розпечений сонцем, немовби завмер. Тяжкі річкові хвилі повільно котилися, зблискуючи під променями.

Нарешті Сагір і Атей завершили свою роботу. Сагір розділив виготовлені стріли на три рівні частини. Атей вклав свої стріли у горит, прикрашений зображенням яструба і напнув тятиву луку. Йому відразу здалося, що стріла, пущена з цього луку, буде мати силу, набагато більшу, ніж міг надати їй інший лук.

На дні казана ще залишалося трохи розплавленого срібла. Орія витягла свій довгий кинджал і торкнулася його гострим кінцем блискучого металу. Коли вона витягла кинджал, то декілька крапель срібла застигли на лезі, немов краплі роси.