Читать «Роман про Батьківщину» онлайн - страница 78

хотілося цілу зиму я їла яблука ніяк не могла наїстись а під кінець уже так було мені важко

ходити я під своєю яблунею сиділа на ослінчику головою зіпрусь на стовбур і чую як у мені

галочка ворушиться і я знала що у мене буде дівчинка кажу Іванові моя дочка яблунева

б'ється чого яблунева Іван питає бо я її все яблуками годую яблуня наша того року рано

зацвіла тоді як галочка народилась цілу ніч дощ ішов і над ранок усе пахло яблуневим цвітом

і дощем і я просила Івана всі вікна порозчиняти бо мені було душно і вже як галочка

народилась Іван узяв її на руки і дивується каже таки дівчинка нам народилась бо він усе

мені не вірив дивувався звідки я знала що буде дівчинка і я розсміялась і голосно й довго так

сміялась аж до краю лісу мій сміх долинав

дощ як пройде то мені все хотілося по калюжах потанцювати галочка дуже любила коли

йшов дощ бо ж вона в дощ народилась і вже як ходити стала то все вибігала надвір дощ

ловити і в неї було своє відерце у яке вона дощ збирала казала що то слізки з неба падають

тих хто за землею скучає то треба їх повизбирувати

живиця соснова найкраще пахне ні в якого дерева так не пахне сік як у сосни руки якщо

натерти живицею то запах дуже довго тримається і не повертається назад бо запах має

повернутись до дерева туди звідки його було взято сік у дерева так як кров у людей тільки

дерева віддають кров інакше ніж люди хоча деревам також боляче вони про це теж іноді

говорять хоча дерева більше мовчать і більше діляться тим що мають так сосні не шкода

живиці сосні і себе не шкода бо із сосни хати будуються і труни я коли по лісі ходжу все

задираю голову щоб побачити верхівки сосен а вони дуже далеко під самим небом я тоді

думаю що пташкам добре бо вони аж туди залітають і бачать що там робиться я би також

туди забралась жила би на дереві у гнізді якомусь як птах живилась би ягодами і грибами

сирих грибів мені часто дуже хочеться я ходжу по лісі і щипаю собі гриби бо я знаю які

можна їсти а які не можна а отруйний гриб є різний одного як з'їсти то будуть тяжкі болі

блювота й гарячка людина буде у корчах тяжко мучитись а є такі що найде сон тяжкий і

глибокий що з нього вже не прокидаються то таких грибів я не їм обминаю їх не знаю може є

якийсь звір що ці гриби йому не страшно їсти але я боюся а мачуха часто посилає мене по

гриби до лісу як літо то ще нічого бо влітку я можу під будь-яким деревом спати накриюсь

куфайкою бо в мене є куфайка та що мама носила до всякої роботи і мені не холодно якраз

добре але вже гірше тоді як листопад і дощ сіється такий колючий бо вже наче зі снігом тоді

мачуха мені голову змиє і дає кошика до рук і каже грибів принести на вечерю а це вже по

обіді я кажу дайте я посиджу перечекаю щоб волосся посохло а вона говорить нічого тобі не

станеться іди бо вже й так день до вечора хилиться я тоді одягаю мамину куфайку хочу

знайти хустку мамину а мачуха виставляє мене за двері я іду швидко бо якщо повільно йти

то буде дуже холодно але все одно волосся мені дуже мерзне бо ж не висохло і хустки я не

взяла а вода стікає з лоба на щоки а потім уже не стікає бо підмерзає на кінчиках то потім у