Читать «Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах. Том 3» онлайн - страница 76
Автор неизвестен
(Тихо.)
Давно я, власне, ждав такого слова. Жірондист
Чому?
К о н р а д Бо я вас бачу кожний день.
(Звертається до старої жінки.) Ладнуйте, мамо, нам харчі в дорогу
[29. VIII 1905,
Зелений Гай]
В КАТАКОМБАХ
(Посвята шановному побратимові А. Кримському))
Катакомби коло Рима. В крипті *, слабо освітлепій олійними каганчиками і тонкими восковими свічками, зібралась громадка християн. Єпископ кінчав проповідь слухачам і слухачкам, що стоять побожно, тихо і покірно.
Єпископ
Прославмо ж, браття, господа Христа, що посадив на небі поруч себе замученого брата Харіклея.
Хор
На небі слава господу Христу, що визволяє від земних кайданів, з гріховної темниці пас виводить у царство світла вічного.
Диякон
Амінь.
Єпископ
Наш брат був на землі рабом поганським, тепер він раб господній, більш нічий.
Неофіт-раб
Господній раб? Хіба ж і там раби?
А ти ж казав: нема раба ні пана у царстві божому!
Єпископ
Се щира правда: всі рівні перед богом.
Нѳофіт-раб
І раби?
Єпископ
Раби господні, брате, не забудь.
Сказав Христос: ярмо моє солодке, тягар мій легкий. Розумієш?
Неофіт-раб (після тяо/скої задуми)
Ні!..
Не можу. Не збагну я сього слова,
Християнка-рабиня (в раптовому нестямі пророкує)
Уже лежить при дереві сокира!..
«Я посічу його і вергну в пломінь»,— сказав господь!.. Прийди, прийди, прийди,
Ісусе, сине божий! Похилилась твоя пшениця,— жде вона серпа...
Ох, доки ж, господи?.. Рахіль ридає, нема її діток...
(Безладна мова переходить у несамовитий лемент, інші жінки й собі починають голосити, дехто з чоловіків твою не витримує.)
Єпископ (владним, дужим голосом)
Геть, сатано!
Твоєї влади тут немає!
(Підходить до пророчиці, що б'ється в корчах, і кладе їй на голову руку.)
Сестро,
молитва й віра хай тебе рятують від навождення злого духа.
Жінка помалу затихає під його поглядом і безсило схиляється на руки до товаришок, що піддержують її.
9 Леся Українка, т. З 241
Християнка (одна з тих, що піддержують пророчицю. Озивається несмілим голосом)
Отче,
її дитину вчора пан продав якомусь грекові з Корінфа *...
Єпископ
Вмовкни!
Великий наш апостол заповідав:
«А жінка серед збору хай мовчить».
Пророчицю тим часом виводять. Мовчання. Неофіт-раб (підходить до єпископа. Тремтячим від збентеження, але розпачливо-зважливим голосом)
Прости, але я все ж не розумію, , як може буть якесь ярмо солодким, а щось важкеє легким.
Єпископ
Брате мій,
коли ти сам по волі шию схилиш в ярмо христове, солодко се буде твоїй душі; коли ти самохіть на себе хрест візьмеш, невже він буде важким для тебе?
Неофіт-раб
Але нащо маєм ще самохіть у ярма запрягатись та двигати хрести по власній волі, коли вже й так намучила неволя?
Намулили нам ярма та хрести v і шию, й душу, аж терпіть несила!
Я не за тим прийшов до вас у церкву, щоб ярем та хрестів нових шукати.
Ні, я прийшов сюди шукати волі, бо сказано ж: ні пана, ні раба.
Єпископ І сюю волю матимеш ти, брате, як тільки станеш під ярмо Христове.
Раби господні рівні між собою.
Ти під ярмому шлях світовий пройдеш і в царство боже ввійдеш, теє царство, де вже немає пана, окрім бога, а він же нам отець. Твоя гординя була б до сатанинської подібна, якби ти влади господа-отця пе хтів признати над собою.