Читать «Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах. Том 3» онлайн - страница 50
Автор неизвестен
«Хіба як-небудь зветься ще руїна?
Хіба ще ймення має дика пустка?»
Я геть пішов, на торг, де продають в неволю бранців. Там купець багатий собі найкращих бранок вибирав.
Голоси ж і її о ч і з народу Ой горе, горе, горе!
Е л е а з а р
Я сказав:
«Подумай, пане, сі дівчата мають батьків, братів,— коли б твоя сестра або дочка в полон кому дісталась, тоді ж би ворог продавав її?»
Він відповів: «Така вже доля бранок...»
Я далі йшов і бачив, як раба малого, нездужалого високий і дужий вавілонець навантажив усяким покупом, як того мула, і києм гнав. Я крикнув: «Схаменись!
Таке хлоп’я так тяжко мордувати!» —
«На те він раб!» — зухвалець відповів.
«Якби твій син,— сказав я,— був проданий, тоді б і він був раб!» — «Та вже ж, не як! — сказав багач і засміявся вголос,— та я своїх синів не продаю, а ваших, бач, купую!..» Хто і що такі серця пройме? Я тільки раз піснями сліз добувся від чужинця: сам цар заплакав над кінцем Саула *, над смертю Йонатана *.
Голоси з народу Хай живе
сей милосердний цар! На нього тільки х надія наша!
Е л е а з а р
Милосердний цар хотів мене надгородити гойно.
1-й левіт Що він тобі давав, Елеазаре?
Давав мені в своїм дворці світлицю
і, скільки схочу, бранок іудейських!..
І з того часу я прокляв пісні, що викликають сльози в переможців,— то сльози нільських ящурів!
Молодий хлопець
Було їм
про славу предків наших заспівать, щоб знали силу нашого народу!
Е л е а з а р (понуро)
Співав.
Молодий хлопець І що ж?
Елеазар мовчить.
Дід
Кажи, Елеазаре, як прийняли чужинці пісню слави?
Елеазар (говорить помалу, мов через силу)
Один з них засвистав і головою, всміхнувшись, покивав. Другий сказав: «Не все то й правда!» Третій намовляв мене до військових співців пристати.
І всі один по одному казали:
«Чй тільки й світу, що в Єрусалимі?
Чи ти пісень не знаєш про Едом *, про Мізраїм? *. Чи слава Амалека *, Амона *, Аморея * не така була колись, як і минула слава Ізраїлю?»
1-й пророк
О господи, скарай уста ворожі німотою смерті!
Елеазар
І я їм став співати про Едом, про Мізраїм і про чужі язики чужою мовою. І слухали вони, як меч кривий зрадливого Едома зломився перед, зброєю Ассура *, як Амалек, Амон та Аморей
з розбійників рабами поробились, як Мізраїм, володар над півсвітом, колишній пан ізраїльських племен, одвічній силі мусив покоритись, як в море впав колись їздець і кінь і вся потуга фараонів гордих, як спорожнів обридлий дім роботи, спустошився проклятий двір неволі.
Молодий хлопець Що ж, слухали?
Елеазар
Були такі, що блідли.
2-й пророк Бодай навік поблідли й похололи!
Молодий хлопець
Чому ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день?
Елеазар
Для сього слова тісно в Вавілоні...
Сьогодні я співав їм про Офір *,
Сідон * і Tip *, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх, яких нема й не буде ніколи у скарбниці вавілонській.
1-й левіт Чи ти ж багато заробив за тіісню?
Елеазар
Ти, може, думав — скарби ханаанські? *
От маю хліб сьогодні на вечерю.
Молодий хлопець
А певне, за пісні, що вихваляли потугу вавілонську, заробив ти не одну обручку щирозлоту!
Е л е а з а р