Читать «Кров і пісок» онлайн - страница 40

— Ти заробив собі на квиток, хлопче. Як і далі будеш такий сміливий — підеш далеко. Здібний ти парубійко.

Квадрилья поплентала до Севільї пішки, а Сапатерін їхав у вагоні другого класу і думав, що для нього починається нове життя; жадібними очима дивився він на неозорі угіддя маєтку: широкі оливняки, лани, засіяні житом і пшеницею, вітряки, безкраї луки, на яких паслися тисячі кіз і лежали, ремигаючи, бики й корови. Яке багатство! А може, й він колись придбав собі такий маєток!..

Слава про подвиги Хуанільйо на сільських новільядах досягла Севільї, і на нього звернули увагу любителі, люди невгамовні й вічно невдоволені, які завжди чекають, що ось-ось зійде нове світило й усіх затьмарить.

— Хлопчина ніби путящий, — казали вони, дивлячись, як Хуанільйо, гордо вигнувши стан, неквапом прогулюється по вулиці Змій. — Цікаво, як він покаже себе у справжньому ділі.

А «справжні діла» — і на думку любителів, і на думку Сапатеріна — відбувалися лише на арені севільського цирку. І невдовзі заповітне бажання юного тореро здійснилося — він вийшов на омріяну арену. Задля цієї нагоди «хрещений батько» купив Хуанові трохи поношений бойовий костюм з плеча якогось невідомого матадора. Мала відбутися корида з молодими бичками, влаштовувана з добродійницькою метою, і впливові любителі, прагнучи нових вражень, домоглися, щоб Хуанільйо включили в список тореро. Він виступить як матадор, хоча й без винагороди.

Син сеньйори Ангустіас не погодився з’явитися на афішах як «Сепатерін». Не треба йому ніяких прізвиськ, він не бажає більше чути про скромне ремесло свого батька. Він виступатиме під власним прізвищем, буде просто Хуаном Гальярдо, і тоді ніщо не нагадуватиме про його низьке походження тим благородним сеньйорам, з якими він невдовзі заприятелює.

Усе Ярмаркове передмістя посунуло на кориду, бурхливо вітаючи земляка. Жителі кварталу Макарена також не залишились байдужими, а за ними потяглися люди з інших околиць. У Севільї з’явився новий матадор!.. Квитків на всіх охочих не вистачило, і перед цирком хвилювалося море людей, що занепокоєно чекали новин з арени.

Гальярдо виступив, заколов одного бичка, другий збив його з ніг, проте не поранив. Своїми відчайдушними вихватками, що майже завжди закінчувались успішно, юний матадор тримав публіку в постійному напруженні. Глядачі вітали його схвальними вигуками, а впливові й авторитетні любителі задоволено усміхались. Новачкові треба ще багато вчитися, але в нього є і мужність, і бажання — а це головне.

— Хлопець не тікає від рогів і кидається на бика зі шпагою як належить справжньому матадорові.

Веселі дівчата, подруги юного тореро, нетямилися від захвату; вони смикалися, наче в істериці, проливали сльози, бризкали слиною і серед білого дня викрикували жагучі, пристрасні слова, які мали звичай шепотіти вночі. Одна пожбурила на арену свою шаль, друга, щоб перевершити подругу, зірвала з себе ще й блузку та корсет, третя скинула спідницю, і глядачі, сміючись, стали хапати дівчат за руки, щоб вони, бува, не кинулись на арену або не залишилися в самих сорочках.