Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 67

Генрі Форд

Ця корпорація підтримувалася другою, з нею схожою, котра керувала релігійними справами народу; члени її, очевидно, належали до класів більш близьких народній масі.

Синедріон виявляв свою владу не тільки над євреями, що жили в Палестині, але і над всіма іншими, котрі були розкидані по всьому світу. Як сенат з політичною владою він перестав існувати з падінням єврейської держави в 70 році, але є дані, що вказують, що як дорадчу корпорацію він продовжував існувати до IV сторіччя.

У 1806 році, у силу бажання Наполеона мати відповіді, що стосуються євреїв, були скликані збори єврейських нотаблів, членами якого були видатні французькі євреї. Це збори, зі своєї сторони, щоб довідатися думка всього єврейства про відповіді на питання, поставлені Наполеоном, зібрало Синедріон. Останній зібрався в Парижі 9 лютого 1807 року. Він діяв по древніх узаконеннях і був зібраний із всі х частин Європи для того, щоб додати вага всього єврейства можливій угоді французьких євреїв Снаполеоном.

Після опублікування своїх рішень, Синедріон 1807 року оголосив, що він у всіх відносинах подібний древньому Синедріонові і що він — «законні збори, наділені владою видавати розпорядження, щоб сприяти благополуччю Ізраїлю».

З цього факту можна зробити наступний висновок: те, що роблять сучасні вожді євреїв у даний час, з метою підтримки політики й укладу Ізраїлю, не є чимось новим, не представляється новою позицією і навіть не є доказом існування нового плану. При єврейській замкнутості було б досить природно, якби Синедріон існував і до цього часу. Древній Синедріон очолювався, наскільки відомо, десятьма чоловіками, що по свому положенню стояли вище інших членів; було б цілком природно, якби й у наш час вожді євреїв групувалися в окремі комісії згідно з їхніми цілями в окремих країнах.

Щорічно відбуваються світові з'їзди видатних євреїв всіх країн. Вони збираються, не звертаючи уваги ні на що. Судді вищих ступенів вищих судів різних країн, міжнародні фінансисти, єврейські оратори «ліберальних» напрямків, яких слухають і поважають також і неєвреї, політичні стратеги всіх партій світу збираються, де їм здумається, але зміст їхніх нарад робиться відомим лише настільки, наскільки це їм потрібно. Що всі учасники таких з'їздів є в той же час членами якогось інтимного дружнього кола, припустити важко. У списках цих депутатів завжди можна знайти дюжину-іншу імен, з якими ніхто, звичайно, не захоче поставити поруч, скажемо, Рідінга або Ріхтера Брандеса. Коли збирається сучасний Синедріон, і в цьому не було б нічого дивного, то, напевно, збори ці відбуваються в складі тісного кола осіб, що отримали схвалення з боку фінансової, наукової і єврейської аристократії, що стоїть у влади. Механізм єврейського світового керівнийтва готовий і може почати діяти. Євреї переконані, що їхня релігія і моральні закони найкращі, що вони знають найкращі способи виховання, володіють кращим суспільним укладом і їхній ідеал керівництва найкращий. Якщо їм потрібно що-небудь почати для свого загального благополуччя або провести дану програму для зовнішнього світу, то їм навіть не потрібно для цього виходити за межі того, що вони вже визнали за краще.