Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 35

2. Так само не можна вважати антисемітизмом гласне обговорення єврейського питання. Гласність цілюща. Гласне обговорення єврейського питання або окремих явищ, з ним зв'язаних, у тому вигляді, як воно стояло дотепер в Америці, могло лише вводити в оману. Більше всього це питання обговорювалося в єврейський пресі, але без належної відвертості і широти погляду. Лейтмотив, який регулярно й одноманітно звучав у єврейській пресі, завжди один: низький рівень характеру думок неєвреїв і християнських забобонів. Цілком ймовірно, ці два представлення нав'язливо переслідують єврейських письменників, коли вони думкою обдивляються ряди своїх єдиноплемінників.

Говорячи відверто, велике щастя для євреїв, що єврейська преса мало поширена серед неєвреїв. Інакше одного знайомства з цією пресою було б досить, щоб породити антиєврейський настрій серед неєвреїв і зміцнити існуючу в цьому напрямку в Сполучених Штатах пропаганду, без найменшого зусилля з боку пропагандистів. Єврейські автори, що пишуть для євреїв, дають найбагатший матеріал для вивчення расового самовизначення євреїв у зв'язку з їх презирливим відношенням до чужих рас. Хоча в таких писаннях завжди утримуються хвалебні гімни Америці, але хвала ця відноситься не до Америки, як землі американців, а як до країни єврейського процвітання. У щоденній пресі серйозні дослідження дотепер відсутні. Таке відношення до справи не можна ні хвалити, ні принижувати: адже, газети займаються лише «животрепетними» питаннями дня. Якщо газетам трапляється згадати про євреях, то для цього в них мається запас трафаретів: звичайно починають зі списку євреїв, що прославилися в історії, і кінчають похвалою то перішнім євреям, оголошення яких не рідко можна знайти в іншому відділі газети. Коротше кажучи, гласне обговорення єврейського питання в нас в Америці зводиться з однієї сторони до невірної лайки неєвреїв у єврейській пресі і до такого ж, яке вводить в оману, розхвалювання євреїв у неєврейських газетах. Тому, спробу голосного, безпартійного обговорення цього питання, засновану на фактичному матеріалі, не можна розглядати, як прояв антисеміта, навіть і тоді, коли деякі висновки викликають задоволення єврейських читачів.

3. Нарешті, не може вважатися антисемітизмом, коли зтверджують, що в кожнім великому культурному центрі існує підозра, а серед відомого числа видатних діячів панує навіть і визначене переконання, що в євреїв існує визначений план панування над світом не за допомогою завоювань, воєнних дій, сили урядів або економічних засобів у науковому змісті слова, а за допомогою панування над торговельним і біржовим механізмом. Також не може вважатися антисемітизмом — висловлювання такого погляду і наведення підкріплювальних на його справедливість прикладів і різноманітних доказів. Міжнародні євреї могли б найкраще самі спробувати спростувати цей погляд. Однак, вони цього не роблять. Також не спростовують його і ті євреї, ідеали яких зробилися духовним надбанням усього людства, а не однієї тільки раси.