Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 147

Перейдемо тепер до чисто єврейських свідчень про єврейський характер більшовизму.

У «Єврейській Хроніці» у Лондоні в 1919 році ми читаємо: «Набагато більше значення, ніж сам більшовизм, має той факт, що серед більшовиків настільки багато євреїв і що ідеали більшовизму в багатьох пунктах збігаються з вищими ідеалами іудаїзму». У тому ж журналі 1920 р. надрукований звіт про промову Ізраїлю Зангвілля, відомого єврейського письменника, у якій він оспівує хвалу расі, з чийого середовища могли вийти такі люди як Біконсфільд, Рідінг, Монтэгю, Клотц, Курт Эйснер і Троцький. Пан Зангвілль в єдиному пориві ентузіазму змішує в купу імена євреїв, що були і є члени британського уряду, з євреями баварського революційного і російського більшовицького уряду. Де, мовляв, тут різниця? Всі вони євреї й всі послужили в славу і на користь «раси».

Відповідно до газетних зведень рабин Магнес у промові, проголошеній в Нью-Йорку, зказав: «Коли єврей присвячує свій розум і свою відданість справі робочих, незаможних і знедолених, то його радикальна думка проникає до самого кореня речей. У Німеччині він робиться Лассалем і Марксом, Гаазе й Едуардом Бернштейном; в Австрії Віктором Адлером і Фрідріхом Адлером, у Росії Троцьким. Уявім собі на хвилину положення в Росії й у Німеччині. Революція звільнила творчі сили, - і от гляньте, яка величезна маса євреїв негайно готова встати на допомогу. Будь то соціал-революціонери або меньшовики, соціалісти більшості або меншостей, євреї, як би вони не називалися, однаково у всіх цих революційних партіях є видатними вождями і найбільш досвідченою діючою силою».

У Сполучених Штатах серед членів революційних союзів євреї є настільки ж численними, як і в Росії: і там і тут вони негайно готові «стати на допомогу».

Бернгардт Лагаре, письменник, що видав твір про антисемітизм, пише: «Єврей бере участь у революціях у силу того, що він єврей, і бере участь в них тому, як він є євреєм і таким залишається». Іншими словами: єврейський дух по своїй сутності є революційний дух, і всякий єврей свідомо, або несвідомо, є революціонером. Немає жодної країни у світі, де було б так важливо звернути серйозну увагу на постійне заперечення цих очевидних фактів, як Сполучені Штати. Ми тут жили під таким вічним страхом користуватися словом «єврей» і стосуватися всього того, що з цим словом зв'язано, що ми навіть не зауважували добре відомих фактів, фактів, з якими ми могли б познайомитися навіть з того, що пишуть євреї. Було дивно бачити, як американські слухачі йшли на доповіді про Росію і залишали зал збентежені і здивовані тим, що в Росії все йде не по російськи, тому що жоден лектор у Сполучених Штатах не вважав політичним згадувати слово «єврей»; євреї домоглися того, що і на кафедрах вони панують.