Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 14

Генрі Форд

Єврейський вплив особливо сильно виявився під час війни. Він вибухнув подібно вибухові ручної гранати, кинутою досвідченою рукою, немов все було підготовлено заздалегідь. Німецькі євреї під час війни не були німецькими патріотами. Хоча з погляду — ворожих німцям націй ця обставина не може служити докором, усе-таки по ньому можна судити про те, чого коштує єврейська вірність народу, серед якого євреї живуть. За даними, що підлягають, однак, ретельній перевірці, серйозні німецькі мислителі вважають, що єврей взагалі не може бути патріотом.

По загальній думці всі вищезгадані особи не могли б зайняти всіх цих посад, якби не було революції, а революція напевно не наступила б, якби вони її не створили. Положення в Німеччині, щоправда, було незадовільне, але народ був у силах сам його перебороти і безсумнівно це б зробив. У свою чергу вся обстановка, що сприяє зниженню рівня суспільної моралі і яка робить неможливим усяке поліпшення, знаходилася під єврейським впливом. Цей вплив, якому приписують катастрофа німецької державності, у найголовніших рисах зводиться до наступних трьох положеннь:

a) більшовизм, що ховається під маскою німецької соціал-демократії;

b) пануючий вплив євреїв у пресі, власниками якої вони є;

c) єврейський контроль над продовольством і над промисловістю.

Є ще і четверта причина, що вказуєте на «щось вище коштує», але перші три впливали безпосередньо на народ.

Можливо, що ці висновки, до яких прийшли німці, будуть зустрінуті з недовірою особами, думки яких знаходяться під єврейським впливом. Тому, ми приведемо думку по цьому питанню кореспондента лондонського «Глоб» Георга Питер-Вильсона. От що він писав ще в квітні 1919 року:

«Більшовизм означає експропріацію всіх християнських народів, унаслідок чого в християнських руках капіталу зовсім не буде, усе-таки євреї вкупі будуть панувати над світом за своїм розсудом».

Вже в другий рік війни німецькі євреї повідомляли привселюдно, що поразка Німеччини необхідна для зміцнення сил пролетаріату. Штребель говорив: «Відверто визнаю, що повна перемога країни не в інтересах соціал-демократів».

Я не маю на увазі приведеними цитатами, взятими випадково з маси їм подібних, відновляти суперечки про причини війни. Я приводжу їх лише на доказ того, що так звані «німецькі євреї» забули вірність стосовно країни, у якій вони жили, і з'єдналися з іншими євреями для повалення Німеччини, при цьому не для того, щоб звільнити країну від мілітаризму, чого бажав усякий мислячий німець, але для того, щоб шляхом приведення її в повний розлад отримати можливість легше досягти над нею панування.

Німецька преса спочатку крадькома, а потім і відкрито приєдналася до цих намірів єврейських ораторів. «Берлинер Тагеблатт» і мюнхенські «Останні Звістки» під час війни були урядовими або напівурядовими органами. Євреї були або власниками газет, або мали на них вплив. Теж було і з «Франкфуртер Цайтунг» і з цілою купою дрібних газет, що знаходилися в духовній від них залежності. Існує думка, що всі ці газети були нічим іншим, як німецькими виданнями союзної єврейської преси і переслідували ту саму мету. Варто було б піддати серйозному дослідженню цей дружний вплив єврейської преси на весь світ для того, щоб показати людству, як і в чиїх таємних цілях виготовляється для нього щодня матеріал для читання.