Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 128

Наскільки великим є єврейський вплив на газети в Сполучених Штатах? Оскільки справа йде про вживання в пресі слова «жид», цей вплив безумовний. Видавець, що вживає це слово, незабаром відчує наслідки. До нього прийдуть і скажуть в протилежність тому, чому вчать самі євреї, що слово «жид» означає послідовника відомої релігії, а не члена певної раси, і застосовувати це слово привселюдно в друкованих творах на чиюсь адресу настільки ж неприпустимо, як вживати в аналогічних випадках з підкресленням назви - «баптист», «католик» або «послідовник єпископальної церкви».

Євреям же навпаки, їхні вожді постійно повторюють про те, що вони є євреями незалежно від релігії і місця народження, тому що входять до складу своєї раси в силу своєї крові. Такими цитатами найвищою мірою авторитетних євреїв можна було б заповнити цілі сторінки. Але тим часом, що говорять євреям їхні вожді, і тим, що говорять видавцям-неєвреям представники євреїв при своїх відвідуваннях, існує велика різниця і протиріччя. Єврейський листок має право голосно сповістити весь світ, що професор Р. або суддя О. або сенатор П. - євреї; але якщо те ж саме надрукує неєврейська газета, то її відвідають єврейські представники, обурені і повні погроз.

Одна американська газета надрукувала просто, як новину, витримку з однієї статті, що ввійшла потім до складу цієї книги. У результаті наступного дня виявилося, що за непідтвердженням замовлень, ряд звичайних комерційних оголошень у цій газеті не міг бути надрукований. Зі зробленої по цьому довідки з'ясувалося, що всі клієнти, що оголосили газеті бойкот, були єврейські фірми, а причиною бойкоту було ця безневинна витримка. Надалі з'ясувалося, що той, хто в газеті відповідав за збір оголошень, був теж єврей, що належав до таємного товариства, яке йому доручило слідкувати за газетою в змісті статей, що говорять про єврейство. Ця особа і вела потім переговори з видавцем. В результаті в газеті з'явилося вітіювате спростування, що було повне похвалами євреям. Газета знову отримала на свої сторінки оголошення, і відкритим залишилося лише питання, чи правильно було вчинено з чи видавцем ні. Він, щоправда, відчув на собі самому єврейську силу, але застосована тактика була погана: завдяки їй йому дано було тверде мірило для визначення обсягу єврейської сили. Я зовсім не хочу цим дати пораду кожному видавцеві відкрити викривальний похід проти таємних сил: ця справа особистого розсуду. Але кожен видавець має можливість бачити відомі речі. Нехай він їх тоді, по крайній вірі, дійсно побачить, помітить як слід, і переробить всередині себе.