Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 127

Генрі Форд

«Перед прийняттям твору до друку видавець або друкар повинні будуть отримати на це офіційний дозвіл. У такий спосіб ми заздалегідь будемо знати, який напад на нас готується, і зробимо його марним тим шляхом, що заздалегідь випустимо у світ відповідне спростування».

Так було раніше, такий і сучасний стан. Євреї вперед знають, що повинне з'явитися, і намагаються попередити напад, позбавивши нападаючого зброї.

б) Протоколи приводять природу єврейської журналістики: її можна знайти не тільки в Протоколах, але щодня, де завгодно.

«Перше місце займуть єврейські органи чисто офіційного характеру. Вони завжди будуть стояти на сторожі наших інтересів, чому їхній вплив буде порівняно незначним».

«На другому місці будуть стояти напівофіційні органи, задача яких буде полягати в тому, щоб обслуговувати людей байдужних і тих, що охололи».

«На третьому місці будуть знаходитися органи, з видимою опозиційною, проти нас, програмою. З них, принаймні один, повинен зайняти явно виражене, нам вороже, положення. Наші щирі супротивники приймуть цю вдавану опозицію, за родинну їм за духом, і цим шляхом розкриють нам свої карти».

«Замітимо собі: між органами преси, що будуть нападати на нас, будуть такі, котрі у минулому нами засновані. Але вони будуть нападати тільки на те, що ми самі знайдемо потрібним змінити або усунути».

«Наші газети будуть проводити самі різноманітні переконання: аристократичні, республіканські і навіть анархічні, звичайно лише до того моменту, поки буде існувати даний порядок керівництва. Дурні, які думають, що вони сповідають думки своїх партійних газет, насправді будуть висловлювати наші думки, або повторювати такі думки, що нам бажані. Преса буде зачіпати наші явні видання, або нападати на них, лише поверхово, не зачіпаючи їх змісту, і в такий спосіб буде вдавати лише видимість боротьби з нашими офіційними газетами; завдяки цьому ми отримаємо можливість у запереченнях висловлюватися більш докладно, ніж у перших виступах. Все це буде мати місце настільки, наскільки ми визнаємо це за потрібне. Нападки такого роду зміцнять в народі віру у волю преси і дадуть нашим агентам можливість виставити на вид «ворожу» нам пресу, як пустомелю, що не вміє привести серйозних заперечень проти «наших дій».

От що було б, якби вся преса знаходилася під єврейським впливом. Але зі статтями, що ввійшли в цю книгу, сталося щось зворотнє, і ролі, ніби-то, перемінилися. Принаймні, єврейська преса цього разу відмовилася спростувати нас фактами або привести протилежні підстави. У Протоколах ми знаходимо причину: «У міру потреби ми будемо поширювати ідеї, у виді спробних куль, у третьому розряді нашої преси для того, щоб у напівофіційній пресі їх потім ґрунтовно спростовувати. Із серйозними ж супротивниками ми справимося тим, що вони не будуть зовсім мати у своєму розпорядженні органів преси. Приводом же для недопущення відомого видання ми будемо виставляти те, що воно без серйозних причин тільки хвилює суспільну думку». Приводом цим насправді євреї давно при нагоді користувалися, хоча, звичайно, їм не вистачало державної влади, для того щоб таку заборону сповна провести в життя. Треба однак помітити, що в Сполучених Штатах єврейському впливові вже і тепер вдається по більшій частині не допускати того, що йому не подобається.